Батьки-засновники

Автор «Чорної ради» Пантелеймон Куліш за життя постановив собі дуже амбітну мету: піднести українську мову, котра в Російській імперії зазнавала десятків прямих заборон. Довести, що вона не є ні «нарєчієм», ані «ґовором», а є багатою мовою повносилої та окремої нації. Перетворити її на літературну мову, присутню в усіх сферах суспільства – освіті, науці, культурі, публічному спілкуванні. Саме Куліш винайшов фонетичний правопис, відомий як «кулішівка», переклав Біблію українською, видавав букварі (чи пак «граматки») й інші підручники для дітей. Куліш заснував видавництво та переклав не будь-кого, а Шекспіра – аби показати, що українська цілком надається на передання літературних шедеврів. У дванадцятому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов спільно з історикинею Ольгою Гончар – занурюються у світ видатного письменника, мовознавця, громадського діяча Пантелеймона Куліша. Яка його роль у формуванні ідеології Кирило-Мефодіївського товариства? Який його внесок у розвиток української мови? Чому за радянських часів було знищено навіть маєток, де мешкав Куліш? Слухайте у проєкті «Батьки-засновники».

Тараса Шевченка називають батьком-засновником України, пророком та геніальним поетом, який створив міф модерної України. Й хай би як пафосно це виглядало, та все перелічене – це сута правда.

В умовах, коли нащадки гетьманської старшини щиро ностальгували за колишньою славою Війська Запорозького, але водночас активно інкорпорувалися в державні структури Російської імперії й більше не бачили для своєї Малої Росії окремішнього майбутнього, на арені історії з’явився він.

Поет-міфотворець, який цілковито змінив парадигму – запропонував модерну концепцію української нації, котра об’єднує «й мертвих, й живих, й ненарожденних», котра об’єднує «й пана, й хлопа», себто усіх українців, хай би якого походження вони були.

В одинадцятому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов й Наталя Соколенко поспілкувалися із найпроникливішою дослідницею та письменницею сучасності, авторкою монографії «Шевченків міф України» – Оксаною Забужко.

Чому саме поет став творцем українського міфу? Який код України він запрограмував – так, що вже майже впродовж двох сторіч українці змагаються за реалізацію цього коду? Відповіді на ці й чимало інших питань – у глибокій й вдумливій бесіді, що відкриває другий сезон проєкту «Батьки-засновники».

Учасник гуртка харківських романтиків. Співзасновник та ідеолог Кирило-Мефодіївського товариства. Автор одного з найоригінальніших філософського-релігійних трактатів 19 сторіччя – «Закону Божого», або «Книг буття українського народу». Блискучий історик та викладач, чиї лекції неодмінно завершувалися оваціями.

Це все – про Миколу Костомарова. Уродженець Слобожанщини – українсько-російського пограниччя, він змалку збагнув засадничу відмінність між українцями та росіянами. Й по суті протягом всього свого життя – зокрема, у праці «Дві руські народності» – прагнув із наукової точки зору довести окремішність українців, відрубність історії України й її культури. У чому полягає історична місія України? У чому особливість українського народу і чим він відрізняється від сусідніх народів – поляків та росіян? Який політичний устрій Східної Європи найбільше відповідає інтересам слов’янських народів? Про це – в десятому випуску проєкту «Батьки-засновники» говорять ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко та історикиня Ольга Гончар.

Твір, що здійснив справжнісіньку революцію. Твір, що став надпотужним поштовхом для народної української мови й враз довів, що вона цілковито придатна для літератури. Твір, що миттєво став «вірусним», зажив власним життям й уперше був виданий без відома автора. У дев’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з літературознавцем Ростиславом Семківим говорять про геніального автора «Енеїди» Івана Котляревського. Полтавського письменника і драматурга, який написав комедійний й водночас вельми серйозний твір про козаків українською мовою, завдяки якому став основоположником сучасної української літератури. Що спонукало Івана Котляревського перекласти Вергілієву «Енеїду» на українську мову? Чому він обрав комедійний жанр – травестію? Який вплив україномовна «Енеїда» справила на діячів українського національного відродження ХІХ ст.? Чому цю травестію можна вважати наріжним каменем української державності? Відповіді на ці запитання – у відео.

Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ століття, як «Історія Русів». Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті-містифікації писав про окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі. У восьмому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов й Наталя Соколенко спільно з істориком Володимиром Маслійчуком намагаються вгадати автора «Історії Русів», обговорюють ключові ідеї твору та його вплив на національне відродження. Про все це – дивіться у відео.

Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як «мазепинці», постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.

У сьомому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з істориком Ярославом Затилюком запрошують глядачів до захопливої мандрівки шляхами гетьмана Пилипа Орлика та його сина Григорія.

Яке значення відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV? Відповіді на ці та інші питання - в подкасті «Батьки-засновники».

Коли відгриміли козацькі війни середини XVII сторіччя, вони взялись за перо, аби донести до нащадків історію про славетну добу постання Української держави – Війська Запорозького. Про незвичайну епоху, коли козакам довелося відстоювати державність в змаганні супроти трьох політичних потуг – Польщі, Московії та Оттоманської Порти, – вони уклали блискучі за стилем і неоціненні за змістом козацькі літописи. Полтавський писар Самійло Величко, гадяцький полковник Григорій Граб’янка, ніжинський сотник Роман Ракушка-Романовський увійшли в українську історію як самовіддані хронікери, що прагнули зберегти пам’ять про вольності і права України, здобуті в звитяжних боях. У шостому випуску проєкту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко та Сергій Стуканов спільно з істориком Сергієм Багром детально оповідають про сповнене різноманітних пригод життя літописців, про мотивацію сісти за історичні пошукування й про найважливіші ідеї, закладені в їхні твори. Що таке хозарський міф козацької України? За що боролися козаки й чи здобули бажане? Як утворити й відстояти власну державу в оточенні недругів та ворогів? – Ось лише декілька запитань, що порушені авторами програми.

«Міркування про війну з московитами» (1632) – праця, яку Юрій Немирич написав в двадцятирічному віці. «Здолати Московію можна лишень на її території», – дійшов висновку, що зберіг актуальність донині. «Московія укладає угоди для того, щоб їх не виконувати», – на 250 років раніше від Отто фон Бісмарка влучно добачив схильність москвинів до підступів та брехні. У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом аналізують життєпис та найважливіші ідеї непересічного українського політичного діяча та мислителя Юрія Немирича. Саме він, посівши за гетьмана Івана Виговського посаду генерального писаря, став натхненником та ідеологом Гадяцької угоди, котра визнавала суб’єктність та автономію Великого князівства Руського в межах оновленої Речі Посполитої. За що Немирич ненавидів і таврував московитів? Чому повернувся до руської православної віри, полишивши протестантизм? Яких прав вимагав для козацької України у Гадяцькій Унії?

В той час, як невдовзі після захоплення Константинополя турками (в 1453 році) Москва починає мислити себе «Третім Римом», в Києві набуває популярності асоціація з «Богохранимим градом» та «Другим Єрусалимом». Утвердженню цієї концепції посприяло відродження Київської православної митрополії на початку 17 ст., внаслідок чого відбулося і політичне, й культурне піднесення Києва. Яку місію взяло на себе давнє місто? Де бачило себе на політичній та церковній мапі Європи? Як ставилося до Москви й Варшави? В четвертому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко й Сергій Стуканов спільно з істориком Максимом Яременком звертаються до постаті митрополита Київського, Галицького та всієї Русі Петра Могили. Великий просвітник, будівничий, відроджувач руської спадщини своєю діяльністю переконливо дає відповіді на поставлені вище питання. Детальніше – слухайте в подкасті від Українського радіо.

Після занепаду Києва у 13 сторіччі українська історія не обірвалася, проте її центр перемістився на Галичину і Волинь. Нащадки княжих родів, опинившись у складі Великого князівства Литовського й, пізніше, Польської Речі Посполитої, впродовж трьох сторіч зберігали руську ідентичність й обстоювали права. В третьому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з історикинею Наталею Старченко пильно аналізують світогляд української шляхти і звертаються до державотворчої думки її ключових представників - філософа Станіслава Оріховського-Роксолана й князя Василя-Костянтина Острозького. Яке місце Русі вони відводили у тодішній Європі, що переживала добу Відродження? Чи справді у Речі Посполитій була така мода – бути «русином», та чи можна було так легко обрати собі національність? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України.

Наталя Соколенко та Сергій Стуканов разом з істориком Вадимом Арістовим розбираються хто ж сформував ідею України-Русі?

На яких засадах цю державу сформували Ярослав Мудрий та Володимир Мономах? А також як з історією України пов’язаний один з 12 апостолів Ісуса Христа – апостол Андрій?

«Це була нормальна європейська середньовічна держава. Це перша держава на українських теренах, яка дала старт державній та цивілізаційній історії», – описує тодішню Русь історик Вадим Арістов.

У першому епізоді подкасту «Батьки-засновники» Сергій та Наталя разом з істориком Ігорем Гиричем розбираються хто ж формував ідею української держави, починаючи з часів Київської Русі та до ХХ століття, розпаду Радянського Союзу та проголошення Незалежності України.