Життя в ефірі

Сучасне радіомовлення неможливо уявити без реклами. На відміну від друкованих чи телевізійних ЗМІ, радіо не може показати споживачам товар чи послугу, тому вирішальне значення має слово. Та це не зменшувало популярності Українського Радіо, як рекламного майданчика. Саме з реклами на Українському Радіо почалася історія багатьох українських брендів, які завдяки величезній аудиторії мовника ставали все більш відомими і популярними. Тож, хто створював першу рекламу і наскільки вона змінила українське радіомовлення?

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Що найбільше полюбляли слухачі Українського Радіо у різні часи? І чому саме ці програми потрапляли в топ?

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Історія появи Радіо Культура починається у 70-х роках, коли у Києві, Дніпрі, Донецьку та Криму кілька годин на добу починає працювати канал з музичними і літературними записами. У проводовій мережі окремий канал культурно-мистецького спрямування з’явився тільки за 20 років. Відтоді слухачам стали доступні твори з фонотеки Українського Радіо, а пізніше і фонди Європейської мовної спілки.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Радіотеатр, як новий яскравий жанр почав розвиватися по всьому світу в 30-х роках минулого століття. На Українському Радіо — теж. Нині радіодрами все ще популярні, але це досить складний і дорогий продукт, який собі можуть дозволити лише потужні мовники.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Запис у великій концертній студії Будинку звукозапису Українського Радіо потребує найвищої режисерської майстерності. Сучасна цифрова техніка дозволяє змінювати тональність, і пробачає виконавцям будь-які помилки, адже на монтажі можна вирівняти всі фальшиві ноти. У час магнітофонних записів все було інакше. Вимоги до якості були надзвичайно високі, а головними інструментами режисера залишались ножиці, скотч і бездоганний слух.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Своїм народженням Радіо Промінь завдячує збігу двох явищ. У 60-х роках минулого століття у Європі набувають поширення радіостанції нового музичного формату, а в Радянському Союзі нарешті стають доступними портативні транзисторні приймачі. Тож в якості альтернативи зарубіжним каналам було створено "Промінь". "Промінь" був джерелом нової музики, у час, коли не було інтернету, ще не продавалися компакт-диски, а вибір касет на розкладках м’яко кажучи не вражав.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Поширювати українську мову і культуру, залишатися по суті Українським Радіо доводилось у різні часи та за різної влади. Багато людей сьогодні не уявляють умови життя в Радянському Союзі і мають достатньо спрощене розуміння тодішньої цензури. Тож коли з'явилися обмеження свободи слова, у чому вони полягали, та як Українському Радіо вдавалося залишатися українським навіть за таких умов?

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Нині технології змінюються так швидко, що чи не головним завданням журналіста є встигати їх вивчати та впроваджувати. Але в 60-70 роках професія журналіста була значно романтичнішою: замість телефона в руках — 6-кілограмовий "Репортер", а замість комп'ютера — кілометри плівки і ножиці. Чим жили працівники Українського Радіо, як готували програми і в які пригоди втрапляли?

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

У 60-х роках розвиток радіо набув неймовірних масштабів. Це був найпоширеніший і найдоступніший засіб масової інформації. Окрім всеукраїнського, працювали обласні, районні, сільські радіостанції, і навіть радіовузли на окремих підприємствах. Але зважаючи на те, що на республіканському рівні існував лише один канал – Українське Радіо, його програмне наповнення було універсальним. На цьому одному каналі звучали і випуски новин, і суспільно-політичні програми, і музика, і театральні постановки. Про що були програми того часу, чому стати диктором було недосяжною мрією та за що карали працівників Українського Радіо у часи хрущовської відлиги? 

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Українське радіо повернулося з евакуації у січні 1944-го року. Спогади очевидців про німецьку окупацію, зруйнована економіка, спалахи захворювань і післявоєнна відбудова – тоді були головними темами, які висвітлювало Українське радіо. Сам мовник теж зіштовхнувся з проблемами відновлення, браком кадрів і техніки, але поступово налагодив свою роботу. Вже за рік після повернення до столиці кількість випусків новин вдалося збільшити вдвічі та перевершити довоєнний рівень. Українське радіо залишається на зв'язку зі слухачами і вже скоро починає отримувати стоси листів від своїх шанувальників.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Цю мелодію пізнають мільйони українців, вона стала вірусною у ТікТоці. Саме з неї починається кожна година мовлення, і саме ці мотиви протягом десятиліть є незмінним символом Українського Радіо. Позивні "Реве та стогне Дніпр широкий..." вперше пролунали під час Другої світової в ефірі радіостанції, яка виходила в ефір з потяга. Що це була за радіостанція, і чому вона опинилася у залізничних вагонах? Яка історія бандуриста, у виконанні якого роками звучала класична версія позивних? Слухайте у 9-му епізоді проєкту до сторіччя Українського Радіо "Життя в ефірі".

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

2 червня 1941 року біля київських гучномовців зібралися натовпи людей — по Українському Радіо звучала новина про початок німецько-радянської війни. Радіо працювало з Києва до останнього дня перед заходом німецької армії. Журналістам доводилося чергувати ночами на даху будинку радіо, аби гасити запалювальні бомби і не допустити пожежі. Як працювало Українське Радіо у перші воєнні роки та як склалася доля одного з радійників, який не встиг евакуюватися.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

30-ті роки минулого століття стали темними часами для всього українського народу. Сталінські репресії, які винищили майже всю українську інтелігенцію тих часів, не оминули і працівників Українського Радіо. За що розстріляли радійників, від голови радіокомітету до завідувача музичним сектором, які забезпечували ефір 24 серпня 1936 року? Чому їхні родичі не знали, що сталося з репресованими аж до 90-х? У 7-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі" вперше оприлюднюємо подробиці справ репресованих працівників Українського Радіо.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Майже всі хіти 70-х, які досі знає і співає країна, зокрема пісні Володимира Івасюка, були записані завдяки Українському Радіо. Багато з них — разом з його естрадно-симфонічним оркестром.

Симфонічний оркестр та хор Українського Радіо звучав у багатьох кінофільмах. А з відновленням державної незалежності розпочався новий етап масштабних оффлайн-проєктів, видовищних шоу, концертів з аншлагами у Будинку звукозапису та гастролей на трьох континентах. За що Симфонічний оркестр Українського Радіо обожнюють в Алжирі, чому нашим оркестром і хором захоплювалася королева Іспанії та які курйози трапляються на гастролях за кордоном, дізнаєтеся з 6-го епізоду проєкту до 100-річчя Українського Радіо «Життя в ефірі».

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Два оркестри і хор Українського Радіо — майже ровесники самої радіостанції. У ті часи радіо працювало тільки у прямому ефірі, тож художнім колективам доводилося щоразу грати твори вживу. Саме завдяки ним було сформовано Фонди Українського Радіо, які містять понад 11 000 годин еталонних записів української та світової класики. Про історію Заслуженого академічного симфонічного оркестру, Оркестру народної та популярної музики, Академічної хорової капели Українського Радіо йтиметься у 5-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

«1937 року робочий день починався зі страху, який охоплював кожного, хто підходив у Радіодомі до дошки оголошень: кого ще звільнили, тобто кого вночі заарештували?» згадувала випускова редакторка харківського радіо Сусанна Розова. Про що були програми у перші роки роботи Українського Радіо? Як проводили звукозапис до винайдення магнітофонів? Хто був першим диктором Українського Радіо? Як українці слухали радіо до того, як у Радянському Союзі почали випускати приймачі? Про Українське Радіо 20-30-х років минулого століття.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Талановитий винахідник, успішний підприємець, лауреат Нобелівської премії, очільник італійської академії наук, член фашистської партії, друг Беніто Муссоліні і "батько радіо". Все це про Гульєльмо Марконі, життя і творчість якого досі приховує багато таємниць. Людині, завдяки якій радіо увійшло у наше повсякденне життя, присвячено 3-й епізод проєкту до 100-річчя Українського Радіо «Життя в ефірі».

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Хто винайшов радіо? Суперечки з цього приводу точаться вже більше століття. У 2-му епізоді подкасту «Життя в ефірі» розкриємо імена вчених, які експериментували з радіотехнікою до Марконі і тим паче до Попова.

Проєкт до 100-річчя Українського Радіо. Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

16 листопада 1924 року в ефір вийшла перша програма Українського Радіо. Якою вона була? Чому радіо почало мовити з Харкова? Які українські вчені підготували технічну базу для регулярного радіомовлення в Україні? Про все це в першому епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо «Життя в ефірі».

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.