Культура всього

28 художників з 10-ти країн об’єднав проєкт МОТ, який вже побачили мешканці Києва, Дніпра, Луцька та Львова. Його демонстрація планується тепер у Європі, є можливість і 3D-туру. Пересувна експозиція розташована в архітектурній конструкції з контейнерів-модулів, серед учасників виставки - Томас Гіршгорн, Субодх Гупта, Жанна Кадирова, Марія Куліковська, Роман Мінін, Ліонель Сабатте, Zevs, WAONE.

З одним із ініціаторів та організаторів МОТ, головним редактором DTF Magazine Володимиром Волощуком, комунікаційною менеджеркою проєктів Don’t Take Fake Юлією Сосновською та культурним критиком, виконавчим директором "Української правди" Андрієм Боборикіним говоримо про те, як змінилося наше сприйняття мистецтва після масованої російської агресії, про нові сенси, які надає контекст війни творам, створеним до неї, про зміну акцентів в диспозиції мистецтво vs дизайн та спорі авангарду із кітчем.

Згадуємо проєкт французького художника JR "Валерія", присвячений переміщеним особам в Україні, що мали тікати від окупації, особливості виставки МОТ у Луцьку, як приклад вдалої відповіді на культурні запити молоді в регіонах. Торкаємося теми руїн та їхньої романтизації в європейському мистецтві, трагедії Боснії і Герцеговини в час югославських війн і того, як її досвід посприяв міжнародній допомозі України сьогодні, стійкості українських креативних індустрій, можливостей мистецтва акумулювати кошти для допомоги суспільству. Пояснюємо, як працює програма МОТ та ГО "Алгоритм дій" з підтримки мистецьких установ, які постраждали від російської агресії та як можна взяти у ній участь.

Один із важливих меседжів "Модулю тимчасовості" - солідарність у боротьбі за права та свободи людини. "Те, що в Ірані немає демократії, призводить до того, що іранські дрони летять на мою країну", - наголошує Володимир Волощук.

У Києві в просторі Співочого поля відкрито Музей українського грамзапису (https://www.facebook.com/Museum.Of.Ukrainian.Recording). Його ініціаторами виступили Іван Москаленко (DJ Derbastler) та директор Київського міського центру культурологічних досліджень та народної творчості Федір Баландін. З ними та з колекціонером, співвласником вінілового корнеру Vinyl Rat Сергієм Тхоржевським говоримо про насичені явищами, красою та випробуваннями сто років фіксації української музики на платівках.

В якій країні вийшов перший грамзапис української музики? Яка українська музична платівка є найпопулярнішою? Коли і де в Києві, як столиці вже незалежної держави, прозвучав перший електронний ремікс пісні “Червона калина”? Чим патефон відрізняється від грамофона, а платівки для них від вінілових? Платівки якого з українських грамофонних заводів є сьогодні найбільш рідкісними? Чому записи української музики видавались в Ташкенті?

Відповідаючи на ці питання, розмірковуємо також про українську пісню, як потугу м’якої сили, про вимушену увагу до неї радянської влади та намагання її інструменталізувати, про діаспорійські піратські видання записів українських виконавців з СРСР. Згадуємо архітектурно-акустичні експерименти Флоріана Юр'єва, процес формування української електронної музичної сцени, вітчизняний джаз, музичну програму американського журналіста Романа Шведа на радіо “Культура”, дослідження києвознавця Михайла Кальницького, міжнародну роботу лідера нью-йоркського гурту Gogol Bordello Євгена Ґудзя з адвокації та підтримки України з самого початку російської агресії 2014 року.

“Нерозказана історія українського виноробства” - нова книга видавництва Ukraїner у співпраці з із винним експертом, засновником фестивалю Brave Wine Сергієм Клімовим. Він, та продюсерка експедицій українськими виноробнями Христина Кулаківська розповідають про вітчизняні регіональні особливості одного з найстаріших напрямків людського господарства напередодні та в час повномасштабного російського вторгнення.

Що таке “натуральні вина”? Чи існує порошкове вино? Куди та чому з наших магазинів поділося вино з традиційного сорту “Ізабелла”? Чому наші винороби можуть повчитися у колег із Молдови? Які найстаріші сорти винограду існують донині і які спеціалітети пропонують українські виновиробники?

Крім відповідей на ці питання говоримо про географію винарства від Закарпаття до Ізюму, про античну винну культуру на Кримі, про виноробство українських козаків, про реалії галузі в ситуації війни та бомбардувань, про світове перевиробництво вина та нюанси ціноутворення на винопродукцію, про традицію солодких вин та інші радянські практики й згубні звички, долати які доводиться до сьогодні.

Згадуємо доктора Костянтина Франка, німця з України, який зробив виноробчу революцію в США, та нашого колегу по “Українській правді” Павла Шеремета - ініціатора першого виноробного форуму в Україні, що став платформою для спілкування влади та виробників вина.

Спецпроєктом 107-ї Nika Art Exhibition в Національному центрі мистецтв Токіо стала фотовиставка української художниці Вєри Бланш “Молитва за мир”. Японські куратори обрали роботи, зняті мисткинею в перший рік повномасштабного російського вторгнення в українських містах, в тому числі звільнених від окупації, та поблизу лінії фронту. Вітаючи міжнародну хвилю уваги до представників та явищ нашого мистецтва, Вєра Бланш наголошує:

“Українську культуру в світі відкривають перемоги та звитяга українських військових”.

До 24 лютого 2022 року Вєра Бланш займалася модною та мистецькою фотографією, співпрацювала з глянцевими часописами, виставлялась в художніх галереях. Російська навала перетворила її на хроністку війни, залишивши чутливою до краси та людяності. Про цю метаморфозу УП писала в березні 2022-го (https://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/31/248044/ ). В Японії художниця також співпрацює з майстрами традиційної кераміки, створила в колаборації з ними проєкт “Козаченько”, присвятивши його традиції українського воїнства. Серед портретів гетьманів та козацьких старшин вона зобразила також героя нинішньої визвольної війни Романа Ратушного зі згоди його матері Світлани Поваляєвої.

Констатуючи велику солідарність, яку проявляють до України офіційні кола та прості громадяни Японії, третій секретар Посольства України в Японії Інна Ільїна зауважує: “Попри більше ніж вісім тисяч кілометрів відстані між нашими країнами у нас, на жаль, один спільний сусід”. Говоримо про паралелі російського нападу на Україну з Російсько-Японською війною, що закінчилася ганебним програшем росіян, про посилення жорсткості японської риторики відносно Північних територій - групи островів Курильського архіпелагу, окупованої СРСР після Другої світової. Окрема тема - особливий статус в Японії для українців, постраждалих від війни. Вони називаються не біженцями, а евакуйованими, і для їх прийняття в країні розробили спеціальну законодавчу базу.

Торкаємося теми жорстокості у мистецтві та різниці в її сприйнятті в європейській та японській культурах, японських гастролей Національного ансамблю танцю ім. Павла Вірського та інших культурних ініціатив, котрі ініціює та підтримує Посольство України, зміни суспільних настроїв у Японії стосовно конституційного принципу пацифізму, як основи державної політики, у світлі демонстрації військово-політичної осі Москва - Пхеньян.

“Правдива історія є не лише плодом наукових досліджень, вона є частиною національної безпеки в сучасному світі”, - впевнений Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, президент Української академії геополітики та геостратегії. “Щоб знати історію України треба читати “Таємну історію монголів”, - додає він, як автор передмови до першого українського перекладу цієї історично-літературної пам’ятки, яка вийшла у видавництві “Саміт-книга”.

Політолог і письменник До Тайж Цогтсайхан працював над дослідженням та перекладом “Таємної історії монголів” українською 10 років. “Були часи, коли монголами називали себе люди від Японського моря до Адріатичного”, - говорить він. Пам’ятка змінює сприйняття імперії Чингісхана, її взаємодії з тогочасними державами та народами, зокрема Київською Руссю, та підважує російську імперську концепцію “татаро-монгольського іга”, через що в радянські часи вона була довго заборонена для дослідження.

Говоримо про феномен об’єднання більш ніж 70-ти кочових народів під парасольковою назвою монголів, про Ясу Чингісхана - революційне для свого часу зведення законів, яке створило єдині правила гри на величезному економічному просторі, впроваджуючи повагу до всіх релігій, народів, мов і культур та побудувавши безпечні торгові шляхи, єдиний митний збір, систему гостинних дворів й іншу інфраструктуру для купців на всій території Монгольської імперії.

Торкаємося проблеми спрощення трактування історії в сучасному світі та монополізації російською пропагандою погляду міжнародної історичної науки на цілі регіони. Розмірковуємо про те, чому Московію не можна розглядати як нащадка Золотої Орди.

“Сучасний світ сформувався під час Монгольської імперії”, - стверджує До Тайж Цогтсайхан. І зауважує: “Більшість монголів вважають українців своїми. Ми думаємо, що українські козаки - справжні нащадки монголів та їхніх традицій”.

Чи знаєте ви, в якому році модель української дизайнерки з’явилася на обкладинці Vogue? У 1925-му і це була сукня від Соні Делоне. Експерт національної премії Best Fashion Awards, автор модного телеграм-каналу “Жирним Шрифтом” (https://t.me/GiHi1 ), в минулому - редактор українських редакцій ELLE та Harper’s Bazaar Роман Тимофєєв розповідає про цю велику киянку одеситку, попередницю мультидизайну, винахідницю концепту колаборації, зокрема з автопромом, та про сто років присутності українців у світовій моді.

Говоримо про херсонця Володимира Баранова-Россіне, винахідника плямистого камуфляжу, про миколаївця, учня Георгія Нарбута і реформатора журнального дизайну Мехмеда Фемі Ага, гуру холдингу Conde Nast, котрого називали “богом арт-директорів”, про ювелірів Йосипа Маршака, якому програв конкуренцію в Києві Карл Фаберже, та Айдера Асанова, котрий відродив традицію кримськотатарської філіграні, повернувшись із депортації в рідний Бахчисарай.

“Канон української краси дуже цінували в Голівуді в усі часи”, - наголошує Роман Тимофєєв. Одна з фавориток його досліджень - харків’янка Варвара Кринська, яка першою в історії отримала “Оскара” в номінації “художник по костюмах” та створила сучасну балетну пачку.

Зірковим десантом української моди у сучасному світі гість “Культури всього” називає Світлану Бевзу, Руслана Багінського, Ксенію Шнайдер, Івана Фролова та бренд Gunia.

Окрема родзинка розмови - авантюрна та драматична історія паризької моделі з Республіканського будинку моделей міністерства побуту в Києві Звет Ле Юр (Світлани Кобець), ім’я Звет котрій дав на початку 1980-х легендарний Валентіно. Про манто з чорнобурок, яке пошили для її від’їзду до Франції київські дизайнерки, переживання Світлани за близьких через Чорнобильську катастрофу, спричинену цим фатальну подорож манекенниці назад в СРСР та реакцію на це КДБ.

В оформлені випуску використано фотографію Звет Ле Юр з показу на Тижні моди в Парижі 1980-х.

Законопроєкт про легалізацію в Україні медичного канабісу актуалізував суспільну цікавість до конопель. На наших землях вони використовувалась з прадавніх часів в сільському господарстві та виробництві. Вважається, що саме грецьке слово "канабіс" походить від скіфської мови, а отже - з українських степів.

Крім медичного та рекреаційного існують сорти канабісу, повністю позбавлені психоактивних речовин. Чимало розробок таких промислових конопель має Інститут луб’яних культур Національної Академії аграрних наук України. Десять років тому Оксана Дево розпочала працювати з промисловими коноплями. Її компанія крім України представлена нині в Європі, зокрема в Нідерландах. Коментуючи зміни у сприйнятті домашнього текстилю та одягу з конопляних тканин, пані Дево іронізує: "Зараз, принаймні, на виставках у нас уже не питають, чи можна скурити нашу ковдру або панчоху".

Серед ноу-хау компанії - конопляне хутро, як екологічна відповідь на відмову від хутра натурального та його синтетичних замінників. З Оксаною Дево згадуємо українські та світові традиції використання технічних конопель, столітні конопляні плантації в Україні, глобальне витіснення цієї культури через лобізм бавовняного виробництва, торкаємося тенденції декриміналізації медичного та рекреаційного канабісу в світі, впливу цього процесу на суспільство та економіки, обговорюємо досвід використання конопляних матеріалів в дизайні та моді. Говоримо про сприйняття марихуани в Нідерландах, про дослідження киргизстанського нарколога Женішбека Назаралієва, про біомімікрію, про те, хто ще носить тваринне хутро у Берліні, про магазини продукції з канабісу в США та, хоч це може здатися дивним, про скунсів.

Кому потрібне висвітлення культури в Україні сьогодні, коли громадяни зосереджені на новинах з фронту, питаннях виживання та посильної допомоги ЗСУ й тим, хто постраждав від агресії? Які завдання ставлять перед собою ті, хто обрав в такі часи працювати саме з культурною тематикою?

З шеф-редакторкою сайту “Суспільне. Культура” Катериною Яковленко та редакторкою відділу культури видання "Лівий берег" Ксенією Білаш говоримо про те, чому попри війну в українських інтернет-виданнях увага до культури не лише не зменшилася, але й набула нової сили та концентрації. Цей феномен фіксує появу нового покоління і нових тенденцій в українській журналістиці, розгортання інтересу наших співвітчизників до самих себе, який загроза знищення посилює та поглиблює.

Торкаємося питання конкуренції ресурсів у висвітленні культури, адвокації цієї тематики в суспільстві, переходу від реактивної до проактивної позиції представників культурної спільноти у взаємодії з державою, владою, громадською думкою.

Що нам дає антиколоніальна оптика всередині України та в культурній дипломатії? Що таке культурна суб’єктність та якими є шляхи до неї поневолених, малих народів? Чому важливим є надавати голос тим, кого менше чути? Криза довіри до змі торкається самих масмедій чи експертів, до котрих вони апелюють? І чи можливе в актуальному контексті культурних редакційних політик інтерв’ю зі співачкою Лободою?

Розмірковуємо про це, а також про переформатування спільнот і нове відчуття єдності, про мистецькі проєкти молоді, про порятунок культурних цінностей та героїзм наших музейників, про найважливіші події в кіно, поп-музиці, сучасному мистецтві. Про пошук однодумців у подоланні російського культурного імперіалізму та співпрацю із ними.

Кінофільм “Вересень” нарешті, після десятиліття з початку його зйомок, вийшов в український прокат. З Миколою Вереснем, що зіграв головного персонажа в насиченій чорним гумором, політичними передбаченнями та теологічними алюзіями постмодерністській стрічці, говоримо про його артистичний досвід в театрі та кіно. Про співпрацю з письменником та художником Лесем Подерв’янським, режисером Андрієм Крітенком, кінорежисером Жорою Фоміним. Про культуртрегерську діяльність Наталі Соболевої в кінотеатрі “Кінопанорама” та Кіноспільноті Будинку кіно, про галериста Анатолія Димчука як продюсера.

Порівнюємо Миколу Вересня і Алена Делона, торкаємося теми арт-хаусу й порно, індивідуальної космогонії та особистого переживання мортального. Розмірковуємо над тим, чому Микола Гоголь і Антон Чехов саме українські письменники, про Володимира Леніна як батька всіх тоталітарних диктатур ХХ століття та про брехню німецького генштабу часів Першої світової, як одну з причин приходу до влади Адольфа Гітлера.

“В першій половині 90-х ніхто уявити не міг, що буде з Росією”, - згадує Микола Вересень. Він ділиться своїм баченням гальмування українського контрнаступу, теорією народження культури на кордоні, історією переїзду до Львова, де нині працює. Наполягає, що в журналістиці епітети й перебільшення мають бути табу і доводить, чому росіяни ніколи не будуть бомбити Запорізьку АЕС.

В колажі використано кадр із фільму “Вересень” з Лесем Подерв’янським, наданий компанією “Артхаус Трафік”.

Дискусії, що розгорнулись в українському суспільстві навколо фінансування будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду викрили проблему нерозуміння чималою кількістю наших співгромадян того, чим взагалі є музей сьогодні, які його завдання, яким чином та що у ньому фінансується. “Багато людей будь-яке зібрання старого хламу вважають за музей”, - говорить виконувачка обов’язків директорки Музею Голодомору Леся Гасиджак. В подкасті “Культура всього” вона розбирає існуючі стереотипи стосовно музейної практики та роз’яснює функції музею, як організації на службі суспільства.

Самий факт громадської активності в обговоренні музею пані Гасиджак вважає свідоцтвом того, що українське суспільство здорове. Вона розповідає про роботу фондів з підтримки музеїв, працю поза межами музейного простору, наукові дослідження, книговидавництво, взаємодію з мистецькими практиками та участь в культурній дипломатії. Про важливість сувенірної продукції для фінансової підтримки музеїв та делікатність цієї теми стосовно Музею Голодомору. Про мартиролог Голодомору - документально підтверджену збірку історій його жертв, який містить більше 805-ти тисяч імен і постійно доповнюється.

Торкаємося теми демографічного дослідження кількості жертв Голодомору, оголошеного 2021 року тодішньою директоркою музею Олесею Стасюк (https://life.pravda.com.ua/culture/2023/07/22/255515/ ), котре викликало критику наукової спільноти. Обговорюємо архітектурне рішення другої черги меморіалу, його фінансування та те, чому кошти на будівництво знаходяться поза впливом та розпорядженням дирекції музею. Згадуємо внесок у вивчення Голодомору та міжнародне просвітництво щодо нього Джеймса Мейса, який запропонував щорічну акцію “Запали свічку”, та фундатора досліджень геноциду Рафаеля Лемкіна, діяльність президента Віктора Ющенка та його дружини Катерини у підтримці музею.

В оформленні випуску використано візуалізацію архітектурного проєкту Меморіалу Голодомору.

Сергій Святченко був співзасновником першого в Україні приватного центру сучасного мистецтва “Совіарт” (1987 р.), ініціатором міжнародних виставок, де прозвучали імена Олега Тістола, Олександра Гнилицького, Павла Макова, Олега Голосія та інших знакових вітчизняних художників. З 1990 р. він живе та працює в Данії, в місті Віборг. Захистив дисертацію “Засоби візуальної інформації в архітектурі”, підходи якої реалізує у співпраці з провідними данськими архітекторами. З березня 2022 року допомагає Україні через волонтерську спільноту Front - Art (https://www.facebook.com/standwithukraineart/ ). Його молодший син Ерік Святченко, капітан ФК “Мідтьюлланн”, серед футбольних гравців та фанатів зібрав для України мільйон данських крон. Старший син, соціолог Філіпп Святченко, їздить по Данії з лекціями про становище України.

У взаємодії з українськими фотографками та фотографами Сергій Святченко створив два проєкти, присвячені долям українських переселенців та міст, що зазнали руйнувань від російської військової агресії. Роботи з цих циклів будуть представлені на виставці молодого куратора Олега Василенка “Український колаж”, що 11 серпня відкривається в Національному музеї “Київська картинна галерея”. Там також демонструватимуться колажі Олександра Ройтбурда, Юрія Іллєнка, Іллі та Саші Чичкан, Ігоря Гусєва, Павли Нікітіної, Поліни Веллер та інших авторів й авторок різних поколінь.

Говоримо з Сергієм Святченком про колаж, як філософську систему, що поєднує елементи та стратегії нашого життя, про взаємодію колажу з урбанізмом, створення дансько-українського центру архітектури та мистецтва і залучення данських спеціалістів до відродження українських міст. Про мистецьке життя Києва 1980-х, українські виставки у містах-побратимах, вернісажі просто неба на Андріївському узвозі, рідний для Святченка Харків та його архітектурний конструктивізм. Про велику підтримку Данією України в ситуації гарячої фази війни та про належність української державницької традиції Київської Русі до народженої в Данії цивілізації вікінгів.

Колаж для оформлення цього випуску "Культури всього" особисто зробив Сергій Святченко.

Розмова відбувалася російською мовою.

Виставу “Тренди твіттера” в київському Національному академічному драматичному театрі ім. Лесі Українки можна назвати новаторською. Але не в сенсі авангардових чи концептуальних експериментів та мультимедійних рішень. Це поєднання досвідів цифрової епохи - мемів, швидкої зміни інформаційних повідомлень, переключення уваги, дискусій, що можуть перерости у срачі, а можуть несподівано вивести на емпатію та розуміння права людей бути різними.

Це маніфестація світобачення українських міленіалів, життєрадісна й творча налаштованість яких на побудову майбутнього перервана дикунством російської агресії. Це зліпок емоційних станів, прищеплення театральному дійству ритму й прийомів стендапу та електронних масмедій, контрпропаганда, запакована в ентертеймент.

Зі Славою Юшковим, автором сценарію та режисером “Трендів твіттера”, та Марією Агапітовою, акторкою київського театру драми ім. Лесі Українки, говоримо про стрімкий шлях від ідеї до постановки вистави, про реалії театру в часи повітряних тривог, про суміщення розваги із соціальними дискусіями, просвітницькими та екзистенційними наративами. Про театральну школу Михайла Резніковича, українізацію головної російськомовної театральної сцени столиці, метамодерн, Михайла Булгакова, Віктора Цоя та про те, чому в російському суспільстві перманентно “ждут перемен”, котрі ніколи не настають.

Сьогоднішня війна на українській землі розпочалася після 69-ти років від Другої світової. Знову українці різних національностей проливають кров у протистоянні з агресором, що становить загрозу для цілого світу. Гасло “Ніколи знову!” не спрацювало, але маємо пам’ятати, що Україна - серед переможиць нацизму та засновниць ООН. Тоді була побудована система світової безпеки, котру 2014 року зневажила російська влада. Наша боротьба та перемога дають нам важелі для участі в переформатуванні засад міждержавних відносин в новому тисячолітті.

З Романом Кабачієм, старшим науковим співробітником Національного музею історії України у Другій світовій війні та Максимом Бутченком, письменником, журналістом, автором книги “Червоний квадрат” про депортованих причорноморських німців, говоримо про долі народів України, що в минулому столітті опинились між двома тоталітарними режимами, про важливість повернення історичної пам’яті через деколонізацію топонімів, про паралелі між російськими та нацистськими окупаційними практиками.

Торкаємося питань комеморації Другої світової в контексті століття боротьби України за незалежність, потреби розширення поняття корінних народів, різниці між глорифікацією радянських військових керівників та простих загиблих воїнів, згадуємо злочини червоноармійських генералів та маршалів проти власних співгромадян.

Наймасштабніша ракетна атака на цивільну інфраструктуру столиці Галичини з часу ескалації російської війни проти України та молебень у 500-й день цієї війни за участю президента України й повернених на батьківшину представників полку “Азов” привернули увагу до Львова всієї країни та світу. Про те, як живе легендарне місто в ці трагічні часи, “Культура всього” говорить з людиною, що знаходиться в центрі львівських подій, але не є офіційною представницею влади - дружиною міського голови міста Андрія Садового Катериною Кіт-Садовою.

Згадуємо, як Львів приймав біженців зі Сходу України, кількість яких у місті в певні дні досягала п’яти мільйонів людей, а також - роботу місцевих мистецьких інституцій, їхню профільну та гуманітарну діяльності, зокрема - Львівського муніципального мистецького центру, музею “Територія терору”, Львівської національної картинної галереї ім. Бориса Возницького. Торкаємось проєктів митців Володимира Буднікова і Влади Ралко, художника-анархіста Давида Чичкана, “Перший львівський квір” Яна Бачинського.

“Якби була моя воля, я б всіх чиновників зобов’язувала отримувати мистецьку освіту”, - зауважує Катерина Кіт-Садова, мистецтвознавиця за освітою. Вона впевнена, що мистецтво дає можливість ширшого бачення світу, розуміння кожної людини з її особливостями. Що не заважає релігійності та відчуттю присутності Бога навіть в найтяжчих життєвих ситуаціях. Перша леді Львова розповідає про власну кризу у сприйнятті Бога через церкву, свою духівницю, про віднайдення Бога через цінність людини. Про візит до папи римського Франциска, його співпережиття трагедії українців, але й ангажованість політичними зв’язками Ватикана з Росією. Про культурну дипломатію, Український Інститут та про особисте спілкування з зарубіжним посольським корпусом напередодні повномасштабного російського вторгнення.

“Свята Галичина ніде не дівається”, - стверджує пані Кіт-Садова, але тішиться тому, як життя спростовує перманентні російські ІПСО відносно зарозумілості галичан, їхньої закритості до східняків. “Сьогодні мій Львів - то вся Україна”, - каже дружина мера.

З часів Хозарського каганату та Київської Руси євреї - серед народів, що мешкають на теренах України. Їдиш - мова, котру ще сто років тому розуміли в українських містах та містечках. Україна - батьківщина письменників, що зробили їдиш мовою світової літератури - Шолом-Алейхема та Шмуеля Йосефа Агнона, нобеліата з літератури 1966 року. Голокост наніс непоправних втрат українській культурній екосистемі, знищивши мільйони євреїв. Велика кількість тих, хто вижив, репатріювалися до Ізраїлю або виїхали до США та Німеччини. Але сьогодні пісні на їдиш знову звучать у Києві.

Дует “The Alibi Sisters” почав працювати над музичною програмою на їдиш до повномасштабного російського вторгнення. Разом з українськими піснями співачки представили її минулого року в європейських містах. Київська прем’єра відбулася нещодавно в межах благодійного проєкту “На шапку” - щотижня на запрошення радіоведучої та співачки Соні Сотник українські артисти виступають, збираючи гроші для фонду “Свої”. Він, зокрема, фінансує кісткові імпланти для наших ветеранів.

Зі співачкою Анною Завальською та композитором і музичним продюсером Дмитром Саратським говоримо про цей концерт і програму, що повертає додому їдишську мову та музику, як скарб культурного різнобарв’я України. Про взаємні впливи та непрості стосунки українців та євреїв в історії, про скоєні в минулому злочини та важливість каяття, про клезмерську музичну традицію та хасидські нігуни, про київське коріння легендарних співачок сестер Беррі, про державний російський антисемітизм царського та радянського часів. Торкаємося легенд про спілкування батька хасидизму Баал Шем Това з гуцульським героєм-опришком Олексою Довбушем, діяльності Пінкуса Фаліка, продюсера перших виступів Софії Ротару й ансамблю “Смерічка” з його солістами Назарієм Яремчуком та Василем Зінкевичем, унікальності та вразливості культурної спадщини караїмів та кримчаків.

Слухачів очікує музичний подарунок - загальновідома пісня, суголосна випробуванням, котрі сьогодні проходять тисячі українців. Вона звучатиме на їдиш - мовою, котрою її було створено.

“Всі українці сьогодні небайдужі один до одного і до того горя, що нас торкається”, - говорить Олена Сокальська, ініціаторка та керівниця благодійного арт-терапевтичного проєкту для дружин загиблих героїв “Жива. Справжні історії кохання”. Вона та художник Олег Юров розповідають про цю ініціативу, в котрій професійні митці взаємодіють із вдовами наших співгромадян, яких забрала російська війна проти України.

Олена Сокальська з власного досвіду знає, як нелегко і наскільки важливо жінкам, що втратили чоловіків, повернутись до повноцінного життя. У співпраці з громадським об’єднанням дружин загиблих героїв вона пропонує їм не просто арт-терапію, але участь у тривалому творчому проєкті. Під менторством Олега Юрова жінки пишуть великоформатні картини за сеанс у два дні. Художник підкреслює: “Я не пропоную авторську техніку, задача - дати віру у те, що вони зможуть, допомогти кожній зробити роботу в своєму стилі”. Кожна картина - унікальна історія кохання.

Результатом проєкту стане виставка картин ста жінок у супроводі їхніх історій кохання. Говоримо про цінність кожного персонального досвіду й долі у цій війні, про лікувальний вплив праці у солідарній спільноті, про мистецтво як спосіб індивідуальної та суспільної комеморації, про межу між особистим та публічним, про подолання відчуття самотності та вихід на майбутнє через коло спілкування і взаємодію в підготовці мистецької події як приємної та хвилюючої зустрічі з соціумом.

Майстер-класами, художніми матеріалами, спілкуванням ініціативу підтримують знані митці, серед яких Матвій Вайсберг, Петро Бевза, Андрій Блудов. Ознайомитись з творами та історіями учасниць проєкту, слідкувати за його розвитком та підтримати можна на Facebook-сторінці “Жива. Справжні історії кохання” (https://www.facebook.com/Truestoriesoflove )

Вісім кураторів різного віку та досвіду зібрали в Українському домі роботи сотні сучасних українських художників, від метрів до тих, хто відкрив для себе мистецьку практику в час повномасштабного російського вторгнення в Україну. “Ти як?” – виставка та дискусія, перекличка наших станів, реакцій, відчуттів за рік, що змінив долі всіх громадян України.

Зі співкураторкою виставки, мистецтвознавицею Галиною Глебою та співкураторкою дискусійної програми Катериною Семенюк, співзасновницею платформи культури пам’яті “Минуле / Майбутнє / Мистецтво” говоримо про палітру пережитих українцями емоцій, закономірність скорботи після перемоги, художників в стані колективного історичного стресу. Про колективну пам’ять, що складається зараз, та про проєкт “Ти де?”, як один з перших кроків у її формуванні. Про те, як війна зробила українців відкритішими одне до одного та до культури.

“Меморіалізація - це не лише обеліск чи стела”, - підкреслює Катерина Семенюк. Вона розповідає про маршрути пам’яті нинішньої війни, відмову українців від віктимізації, необхідність співпраці професійного та громадського секторів з державними структурами у формуванні культури пам’яті в повоєнній Україні.

Галина Глеба ділиться концепцією ГО “Музей сучасного мистецтва” як горизонтальної мережі, що охоплює всю країну. Згадує музей сучасного мистецтва Херсону та його засновника, художника Вячеслава Машницького, зниклого безвісти під час окупації міста і розмірковує про політичну інструменталізацію культури.

В оформленні використана репродукція роботи Євгена Клименка "Блокпост", 2022 р.

Першопочаткова реакція американських масмедій на підрив Каховської ГЕС сколихнула хвилю обурення їхнім намаганням розмити питання відповідальності російських окупантів. Обговорення того, якою має бути робота журналістів у висвітленні війни, воєнних злочинів, дій державних органів та ЗСУ в реаліях воєнного стану, відбувалося на Журналістській конференції в Бучі (https://www.youtube.com/watch?v=V_zWY9ilLrE ) 19 травня. Найактивнішою на ній стала панельна дискусія “Розповідаючи історію України - як відповідають на виклики бюро міжнародних ЗМІ”. Її модераторка Ольга Руденко, головна редакторка The Kyiv Independent, вміло відволікла західних колег від звичного для них повчального тону та спрямувала розмову в русло розгляду конкретних проблем висвітлення подій російської війни проти України.

2-й фестиваль глядацького кіно “Миколайчук OPEN” відбудеться в Чернівцях 15-20 червня, тепер вже - як міжнародний. Його співорганізатор, сценарист та продюсер Олексій Гладушевський розкриває секрети програми форуму. Про фільм-відкриття фестивалю “Я, Ніна”, розповідає його режисерка, письменниця та співачка Марися Нікітюк.

Говоримо про особливість Чернівців, європейські традиції культурного життя міста та Центр Миколайчука, як місце культурних активностей, про премію Олеся Ульяненка та його принцип “нонконформістської життєвої позиції”, про вакуум, у котрому може опинитися українське кіно 2025 року. Про стигматизацію теми страждань та хвороб, зокрема раку, в західній культурі та Дем’єна Герста, котрий повернув смерть у глобальне мистецтво. Про європейський запит на українське страждання в сучасних художніх творах. Про право на вразливість в житті та творчості.

“Дивитись правді у вічі страшно, але необхідно. Якщо на тебе летить кулак і ти затуляєш очі - ти точно отримаєш по обличчю”, - говорить Марися Нікітюк.

Олексій Гладушевський розмірковує про подолання екзотизації Східної Європи, право на формулювання сенсів на загальнолюдському, а не локальному рівні, про важливість призми естетики в кіномистецтві та другий випадок в українському кіно, коли актор буде повністю оголеним протягом усього фільму.

Повномасштабна російська війна проти України не лише не змусила оніміти нашу літературу, але спричинила її сплеск, зокрема - у поезії. 37 авторок та авторів віком до 25-ти років представлені в антології наймолодшої української поезії “Ніжний вал”, підготовленій видавництвом “Каяла”. Ідея та відбір учасників й текстів належить також поетам - 19-тирічному Віталію Білозіру і 36-тирічному Вано Крюґеру. Обидва - лавреати міжнародної українсько-німецької премії ім. О. Гончара, щоправда - з різницею у 7 років. Назву збірці дав образ із твору 22-річного Дмитра Кириченка.

Упорядники розмірковують про коріння українського постмодернізму, перегляд національного літературного канону, відторгнення метанаративів, що привели світ до кривавих жахіть. Оцінюють нову українську поезію, як ніжнішу, більш відкриту в переданні інтимності та любові, ніж творчість попередніх поколінь часу незалежності. Фіксують потяг у текстах юних до духовних алюзій, в тому числі - блюзнірських, відвертість стосовно неконвенційних містичних досвідів - еротичних та релігійних, відмову від побутовизму, характерного для вітчизняної літератури 1990-х та 2000-х. Згадують поетичний фестиваль “Київські лаври”, моду на слеми, ініціативу “Перша поетична кава у кнайп-клубі “Купідон”.

“Поезія - це найвище з мистецтв, воно найближче до Аполлона”, - наполягає Вано Крюґер і стверджує, що Павло Тичина “підніс українську поезію до космічного простору”. Тим часом Віталій Білозір вже готується до роботи над новою антологією - наймолодшої української прози.

На обкладинці “Ніжного валу” та в колажі цього випуску подкасту використано репродукцію роботи 35-тирічної Катерини Лисовенко з проєкту “Я не можлив_а без тебе” (2022).

Навчання іноземних громадян в українських вишах - не лише показник визнання суб’єктності та інтелектуальної спроможності України, але й недооцінена складова дипломатичної роботи, зокрема з країнами Глобального Півдня. Завідувачка підготовчого відділення для іноземних громадян Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка, доцентка Галина Усатенко та її заступник, керівник офісу по роботі з іноземними студентами Сергій Фокін розповідають, як це питання, в першу чергу - політичне, поступово набуває і комерційного характеру.

Серед студентів з якої країни найбільше зросла цікавість до україністики? Коли Іран згорнув програму освітньої співпраці з Україною? Чи готове українське суспільство до збільшення присутності іноземного студентства та власної міжрасової різноманітності з точки зору формування відповідних культурних практик та врахування економічної доцільності?

Говоримо про пріоритетні для українських вишів країни з точки зору залучення студентів та про спеціальності, що користуються найбільшим попитом у іноземців. Про питання визнання українських дипломів за кордоном, мови навчання, рівень гуртожитків, позааудиторну роботу. Про формальні й неформальні зв’язки університету з Міністерством закордонних справ України, знаних іноземців, що отримали вищу освіту в нашій країні, чутливість до національних та регіональних особливостей у взаємодії з зарубіжним студентством. Про міжетнічні та інтернаціональні пари та шлюби, проблеми адаптації і включеності іноземців у життя України.

“Руський світ - це ми. Москва – не третій Рим, а другий Сарай”, - говорить Лариса Івшина. Головна редакторка газети “День” ніколи не знецінювала інтелектуальний потенціал читачів. Її видання, поєднавши україноцентризм та цінності відкритого суспільства, вплинуло на світогляд поколінь мислячих співгромадян. 21 рік тому вийшла перша збірка бібліотеки “Дня” - “Україна Incognita”, давши назву просвітницькій книжковій серії. Перевидана нещодавно разом із опублікованою вперше 2011-го збіркою “Сила м’якого знаку”, присвяченою російським намаганням експропріювати наше минуле, вона демонструє тяглість інтелектуальної праці з осмислення приналежності України до європейської цивілізації.

Говоримо про концепцію українського суспільства як постгеноцидного, спричинені цим проблеми та шляхи розвитку. Про досі актуальний виклик внутрішньоукраїнської інтеграції, Україну, як країну-трансформер, дефіцит економічного націоналізму в державній політиці, складну біографію української елітарності. Про досвід і візію монархічних проєктів, зокрема - гетьманат Павла Скоропадського, проукраїнську позицію Карла фон Габсбурга та ідею приєднання України до Співдружності націй на чолі з британським монархом.

“В 90-ті на Київ дивилися як на можливу альтернативу Москві”, - згадує Лариса Івшина. Наш нинішній спротив іржавому московському імперіалізму створює реальні можливості для цього геополітичного переформатування.

25 липня 2013 року за рішенням тодішньої директорки Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної було зафарбовано стінопис Володимира Кузнецова “Коліївщина: Страшний суд”. Робота мала демонструватися на вистаці “Велике і величне” на честь 1025-річчя Хрещення Русі. Художник символічно зобразив скоробагатьків, корумпованих силовиків та лицемірних церковних сановників в адському котлі. Тоді відкриття виставки відвідало керівництво УПЦ Московського патріархату, дратувати яке не хотіли в Мистецькому Арсеналі.

Представники художньої спільноти відреагували на цей прояв цензури, забороненої українським законодавством, демонстрацією протесту і проголошенням бойкоту інституції, Володимир Кузнецов подав на Мистецький Арсенал позов до суду. УП слідкувала за розвитком подій (https://life.pravda.com.ua/columns/2017/09/27/226667/ ).

10 років потому робота Володимира Кузнецова виглядає пророчою. В Україні відбуваються гучні антикорупційні процеси, арештовуються активи сумнівних мільярдерів, Києво-Печерська лавра повертається у володіння держави, тобто - всіх громадян, сановниками УПЦ МП, що сіяли ворожнечу в країні, займаються СБУ і суди.

Володимир Кузнецов розповідає про свої передбачення і розчарування за ці 10 років, про розвиток судової справи, ситуації із бойкотом Мистецького Арсеналу і велику несподіванку від нового керівництва інституції. Про художню групу Р.Е.П., одним із засновників та ідеологів котрої він був, про свою практику роботи із вишивкою та взаємодію з дітьми в проєкті стінописів в укриттях в час гарячої фази російської війни проти України. А також про волонтерський проєкт “Борщ для ЗСУ”.

Основу майбутнього українського мистецтва й суспільства Володимир Кузнецов бачить так: “Це практики співпраці і великий волонтерський рух”.

“Першими на кордоні українських біженців в Румунії прийняли прості громадяни, ще до якоїсь реакції влади”, - зауважує Анжела Ґрамада, президентка асоціації Experts for Security and Global Affairs, провідна румунська експертка в питаннях України та її адвокації.

Говоримо з нею про румунсько-українські офіційні та неформальні відносини, співпрацю, непорозуміння та “мовчазну дипломатію”, як засіб їх вирішення. Про складнощі румунських інвестицій в Україні, румунський досвід взаємодії з національними меншинами, євроінтеграції, збереження та заохочення національної народної культури. Про те, як героїчне протистояння українців російській агресії та налаштованість вимушених біженців з України на роботу відкрило серця румунів до України.

Попри те, що Румунія є одним з економічних аутсайдерів ЄС, і в Бухаресті, і в провінції відчувається задоволення громадян бути румунами, увага до національних брендів, мистецтва, вбрання, ремесел, музики, кухні. Торкаємось у розмові цього феномену, а також - роботи хабу Canal France International в Бухаресті для українських журналістів.

Окрема тема - румунський досвід взаємодії з російським імперіалізмом та підступністю на державному рівні. Яскравий приклад: золотий запас Румунії, переданий на зберігання Росії під час Першої світової, не повернено досі. Отже, слухачам буде не важко зрозуміти, який саме сенс вкладають румуни у вислів “красивий, як російська мова”.

Рекомендуємо також текст Сергія Герасимчука “Недооцінений союзник: чому "русофобія" Румунії так і не зробила її близьким другом України”.

Розмова відбувалася російською мовою.

(www.eurointegration.com.ua/articles/20…24/7158596/ )

Деколонізація - головне поняття і виклик для вітчизняної культури з часу ескалації російської війни проти України. Специфіка російського колоніалізму та радянська традиція маніпуляцій тематикою національних визвольних рухів вимагають від української гуманітаристики дослідницької й просвітницької роботи, що виводить деолоніалістські студії в Європі та світі на новий рівень. З креативною директоркою Українського інституту Тетяною Філевською та професором славістики Канзаського університету, віце-президентом Наукового товариства ім. Т. Шевченка в США Віталієм Чернецьким обговорюємо різні досвіди та типи колонізації, актуальність фундаментальної зміни парадигми світової славістики, лідерський потенціал України в активізації діалогу між державами та суспільствами Центральної та Східної Європи.

У XVII - XVIII ст., до тотального нищення свободи від Балтії до Криму Катериною ІІ, Україна культурно і соціально була розвинутішою за Росію. Чи можемо в цьому контексті говорити про колонізацію?

Колоніалізм травмує як колонізованого, так і колонізатора. Сьогодні деколонізація з теорії перетворюється на оптику, крізь яку можливий вихід людства на нове розуміння взаємодії, емансипації, міжнародної безпеки.

Згадуємо інтелектуальний досвід Едварда Саїда, Хо Ши Міна, Томаса Гендріка Ільвеса, Олександра Герцена, Енн Епплбаум.

Катерина Радченко, куратор фестивалю Odesa Photo Days, стала першою українкою - членкинею глобального журі World Press Photo, одного з найпрестижніших світових фотоконкурсів. Також вона очолила його регіональне європейське журі. Вона розповідає про те, як відбувається відбіркова й оціночна робота, як представники масмедій та мистецькі куратори балансують позицію журі, які концептуальні зміни в конкурс і світ фотографії взагалі принесли нові технології.

Про російську війну проти України, як природний фокус нинішнього конкурсу, про те, як українським фотографам довелося ставати воєнкорами без спеціальної підготовки та про те, як дивує людей за кордоном те, що українці не позиціонують себе і не поводяться як жертви.

Окрема тема - діяльність Odesa Photo Days в рік ескалації російської агресії, програма з фотографічного сторітелінгу для молодих авторів, відкритість до співробітництва з мистецькими інституціями Європи від знаних музеїв до сільських громад.

“Художники з особливостями розвитку, психічного здоров’я й долі”, - так називає учасників інтеграційного творчого клубу “Будьмо” при Київській міській психіатричній лікарні ім. І. Павлова його керівник, Сергій Ененберг. З ним та зі Станіславом Туріною, засновником студії “Ательє нормально” для художниць і художників з синдромом Дауна та без нього, говоримо про потенціал ненормотипового мистецтва.

Обговорюємо київські виставки “Тим часом в Домі Ханенків” та “Час життя дорогоцінний” в контексті актуальних музейних практик і теорії нейрорізноманітності, а також мистецтво як спосіб спілкування із зовнішнім світом, для когось - єдиний можливий. Згадуємо поняття арт-брют, проєкт “Майстерня можливостей” під керівництвом Ольги Шишлової, київських художників різних часів, що мали досвід психіатричного лікування - Михайла Врубеля, Анатолія Юсічева, Віктора Боровика. Аналізуємо сприйняття неврологічного різноманіття в українському суспільстві, адвокацію нейропластичності з боку ветеранів війни, волонтерську допомогу закладам для людей з ментальними розладами в рік її ескалації.

Деокупація Криму з надії та прагнення перетворюється на реальність близького майбутнього. Яким представники кримськотатарської молоді бачать цей процес, його виклики та роботу, що доведеться провести на поверненому Україні півострові заради його демілітаризації, відновлення правопорядку й розвитку громадянського суспільства? Яку роль матиме тут культура? З художником Халілом Дервішем, співзасновником кураторської платформи «Re:commute» та ГО “Q-hub” і головою правління проєктно-освітньої платформи “Q-hub” Емілем Ібрагімовим розмірковуємо про Крим як цивілізаційний місток між культурою Заходу та Сходу, про протестний рух на півострові та репресії окупаційної влади, про акцію вуличного художника Богдана Зізи в Євпаторії. Розуміючи особливе значення збереження та відродження традицій кримськотатарського народу як такого, що зазнав геноциду, представники “Q-hub” наголошують на необхідності просування в Криму сучасної культури в усіх її проявах і медіумах, щоб молодь відчувала себе частиною європейського демократичного світу.

В оформленні використано робота Халіла Дервіша з циклу "Деокупація".

Культура - це в першу чергу практики взаємодії між людьми. "Донбас SOS" з 2014 року займавася підтримкою співгромадян з тимчасово окупованих територій Сходу України. Ескалація російської агресії змусила правозахисників розгорнути свою діяльність на всю країну. Керівниця "Донбас SOS" Віолета Артемчук говорить про виклики, з якими зіткнулися її колеги після 24 лютого 2022 року, про першочергові проблеми вимушених переселенців, правові й психологічні можливості їхнього вирішення та стереотипи, які цьому заважають, про стрімкі зміни в українському суспільстві, подолання ксенофобії, взаємодію з міністерством з питань реінтеграції. Не оминає розмова і явища "благодійної голки", на котру є ризик підсісти у певних випадках. За спостереженням пані Артемчук, гаряча лінія, що цілодобово приймає дзвінки постраждалих, дає можливість вимірювання соціальної температури. Правозахисниця розповідає і про власний шлях у цій сфері діяльності. "Україна завжди давала мені можливість брати участь в історії, що відбувається прямо за вікном", - говорить вона.

Блекаут - стан, в котрому для світу знаходилася українська культура, затемнена російськими імперськми наративами, грошима та впливами. Розвінчавши міф про велич російської зброї, Україна отримала екстраординарну увагу до себе і можливість акцентувати власну культурну традицію, невід'ємну від європейської цивілізації. Кураторка програми проєктів "Ukraine. Out of blackout" Ольга Балашова та продюсер Володимир Бородянський впевнені, що культурне інформування та просування мистецтва це робота на обороноздатність країни. З Костянтином Дорошенком вони говорять про стратегію своєї діяльності у взаємодії з провідними музейними інституціями Європи, про підтримку ГО "Музей сучасного мистецтва" митців і дослідників, що залишились в Україні після ескалації російської агресії 2022 року, про критичну потребу зміни підходів до фінансування культури в нашій державі та виклик солідаризації мистецької спільноти. "Нашим куратором є самий час", - підкреслює Ольга Балашова.

«Грузинський народ завжди стояв на стороні порядності та людяності. Минулого року ми виходили на вулиці, щоб підтримати Україну і показати свою позицію, тепер треба боротися за свою свободу!», - слова з маніфесту митців Сакартвело, опублікованого в соцмережах художницею, кураторкою, учасницею мистецької Bouillon Group Наталією Васадзе. Вона розповідає Костянтину Дорошенку про омолодження протестного середовища в Грузії, творчі форми спротиву, проблему російських мігрантів в Тбілісі та грузинську столицю як місто-лімбо. Згадуємо московське загарбництво та прояви грузинсько-української солідарності після розвалу радянської імперії, реакцію креативного класу Сакартвело на неоковирність російських втікачів від мобілізації, різницю між гаслами «Русня у*бывай» та «Русский военный корабль, иди на*уй». І прогнозуємо розвиток подій в Грузії на її шляху геть від тюрми народів.

(Розмова відбулася російською мовою)

Попри війну українська молодь не збирається відчувати себе "втраченим поколінням". 11 - 12 березня в Києві відбудеться сьомий мультидисциплінарний фестиваль молодої української культури "На часі". Цього разу - в колаборації з інтернет-радіо Chervona Kalyna, що поєднує українську музику разних часів, стилів та етносів.

Співзасновник цього радіо Дмитро Олійник та учасники музичного дуету Tember Blanche Олександра Ганапольська і Владислав Лагода говорять про вплив війни на українських митців, соціальні та психологічні підстави культурного сплеску, який проживає Україна, та його тренди. Також - про кордони поп-музики, персональний досвід і виклик щирості.

Звісно, в розмові йдеться і про концепцію явища "На часі", лайнап та інші активності фестивалю, серед яких сучасне мистецтво від відеоарту до перформансу, мода і дизайн, стрит-фуд, поетичні читання, інтелектуальні дискусії та багато геть різної музики

Спецвипуск. Андрій Любалін. Екстраординарний план зупинки російської загрози світу

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем п'ятдесят восьмого випуску "Культури всього" став дипломат, колишній міністр закордонних справ та віце-прем‘єр-міністр України Костянтин Грищенко. Говоримо про історію становлення дипломатичної служби в незалежній Україні, виклики, що стоять перед дипломатією сьогодні, та проблеми подолання геополітичних мифологем.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем п'ятдесят сьомого випуску "Культури всього" став диригент та художній керівник міжнародного фестивалю "Музика без кордонів", виконавчий директор PinchukArtCentre Дмитро Логвин. Говоримо про необхідність системних змін в діяльності оперних театрів в Україні, показники якості в музичному мистецтві та можливості розвитку для українських музикантів.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостею п'ятдесят шостого випуску "Культури всього" стала мистецтвознавиця та учасниця ініціативи ДЕНЕДЕ Євгенія Моляр. Говоримо про музейні експозиції як тотальні інсталяції, пошуки локальної ідентичності та спробу трансформації Кмитівського музею радянського мистецтва.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем п'ятдесят четвертого випуску "Культури всього" став український художник та директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. Говоримо про статус українських музеїв, довіру колекціонерів до держави та різницю між власністю та експонуванням. 

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостею п'ятдесят третього випуску "Культури всього" стала керівниця освітнього департаменту PinchukArtCentre Ольга Шишлова. Говоримо про творчість людей з особливостями розвитку,феномен аутсайдер-арту та інклюзивність в мистецтві.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостею п‘ятдесят другого випуску "Культури всього" стала директорка видавництва свого імені та колишня директорка видавництва "Кальварія" Анетта Антоненко. Говоримо про книгу-як-проект, особливості сприйняття літератури в Україні та репрезентацію українських письменників в світі.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем п‘ятдесят першого випуску "Культури всього" став білоруський художник Олексій Кузьмич. Говоримо про інституціональну критику, систему мистецтва в Білорусі та сакральні об'єкти протесту.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем п'ятдесятого випуску "Культури всього" став засновник кнайп-клубу ”Купідон”, головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» та Днів Європи у Києві Федір Баландін. Говоримо про нові міфи, повернення України в Європу та співтворення європейської цивілізації українцями.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn 

Гостем сорок дев‘ятого випуску подкасту "Культура всього" став дослідник історії архітектури Києва Семен Широчин. Говоримо про покращення міста як особливий цинізм, важливість масштабу задуму в урбаністиці та парадокси втрати естетики.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn 

Гостем сорок восьмого випуску "Культури всього" став український підприємець, співзасновник культурних проектів ГогольFest, Jazz in Kiev та Bouquet Kyiv Stage Євген Уткін. Говоримо про комерціалізацію мистецтва, відсутність авторитетів в суспільстві та майбутнє людства.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем сорок сьомого випуску "Культури всього" став художній керівник Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість" Андрій Халпахчі. Говоримо про статус історію київських кіноклубів, кризу глядача та колоніальність українського кінопрокату.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем сорок шостого випуску "Культури всього" став голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія. Говоримо про запит на суспільне мовлення в Україні, вплив об'єктивності на рейтинги та специфіку роботи з державними коштами.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/
Telegram - t.me/kulturavsego
Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin
Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем сорок п'ятого випуску "Культури всього" став український актор та ромський активіст Петро Русаненко. Говоримо про різницю між нацією та національністю, образи ромів в масовій культурі та право людей на традиції.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем сорок четвертого випуску культури всього став Олександр Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей. Говоримо про визнання внутрішніх проблем, справжню мету держави та структуру української національної ідеї.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin

Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостею сорок третього випуску "Культури всього" стала архітектор, член-кореспондент НАН України Лариса Скорик. Говоримо про вплив урбаністичних практик на смаки поколінь, провінційність сучасного Києва та архітектуру як показник культури міста.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/
Telegram - t.me/kulturavsego
Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin
Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостею сорок другого випуску "Культури всього" стала дитяча письменниця та колишня провідна фахівчиня з промоції читання Українського інституту книги Тетяна Стус. Говоримо про національну дитячу літературу, юних читачів як агентів змін та мотивації сучасних українських письменників.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/
Telegram - t.me/kulturavsego
Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin
Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем сорок першого випуску "Культури всього" став український археолог та генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук. Говоримо про провінційність українського музейництва, проблеми повернення вивезених артефактів та глобальні теми історичної науки.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/
Telegram - t.me/kulturavsego
Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin
Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостею тридцять дев'ятого випуску "Культури всього" стала головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва. Говоримо про еволюцію ділових медіа в Україні, вплив активізму на журналістику та філософію наближення апокаліпсису.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook-  www.facebook.com/kulturavsego/
Telegram- t.me/kulturavsego
Instagram- www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін- www.facebook.com/boborukin
Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Наш подкаст повернувся! Гостем тридцять восьмого епізоду "Культури всього" став український журналіст та телеведучий Микола Вересень. Говоримо про новий світ після коронавірусу, еволюцію людських відносин та наслідки роботизації тіла.

Другий сезон "Культури всього" створюється за підтримки Українського культурного фонду.

Якщо вам сподобався наш подкаст, залишайте відгуки на нашій сторінці в Apple Podcasts або у Facebook.

Наші сторінки в соціальних мережах:

Facebook -  www.facebook.com/kulturavsego/

Telegram - t.me/kulturavsego

Instagram - www.instagram.com/kulturapodcast

Андрій Боборикін - www.facebook.com/boborukin
Костянтин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостьей тридцать седьмого выпуска подкаста "Культура всего" стала Любовь Михайлова, создательница фонда и культурного центра "Изоляция". Поговорим про новый этап развития институции, связь культуры и промышленности, а также про то, может ли автобус быть культурным центром.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! 

ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ! 

Наши страницы в соцсетях: 

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/ 

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin 

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn 

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем тридцать шестого выпуска "Культуры всего" стал художественный руководитель Мемориального центра Бабий Яр, российский режиссер Илья Хржановский. Поговорим про эволюцию культуры, путь к музею будущего и важность личного опыта.  

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Пока мы готовимся к масштабному второму сезону подкаста, премьера которого состоится в конце весны, сидеть без дела не хочется, поэтому "Культура всего" возвращается с менее регулярной программой выпусков под условным названием "Межсезонье".

Гостем тридцать четвертого выпуска подкаста стал генеральный директор Украинского института Владимир Шейко. Говорим про стратегию деятельности института, проблематику репрезентации Украины в мире, а также особенности диалога внутри украинской современной культуры.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем финального выпуска первого сезона подкаста "Культура всего" стал литературный критик и член комитета по присуждению Национальной премии имени Тараса Шевченко Евгений Стасиневич. Поговорим про трансформацию главной премии в области культуры, актуальность литературной критики и десятилетие без бестселлеров в украинской литературе.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn
Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем тридцать второго выпуска подкаста "Культура всего" стал Антон Дробович, новый глава Украинского института национальной памяти. Поговорим про признание ошибок прошлого, поиск новых украинских героев и необходимые условия для закрытия института.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостьей тридцать первого выпуска подкаста "Культура всего" стала директор издательства "Laurus" Полина Лаврова. Поговорим про особенности работы с украинскими авторами, правила перевозки опасной литературы и издание книг на выдуманном языке.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостьей тридцатого выпуска подкаста "Культура всего" стала директор издательства "Каяла", поэт и переводчик Татьяна Ретивова. Поговорим про преподавательские качества Иосифа Бродского, ностальгию по восьмидесятым и методы вербовки КГБ.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn
Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем двадцать девятого выпуска подкаста "Культура всего" стал руководитель театра "Актер" Слава Жыла. Поговорим про популярность отдельных театральных жанров у киевской публики, проблематику адаптации иностранных произведений в Украине и спущенные штаны как инструмент просвещения.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn
Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем двадцать восьмого выпуска подкаста "Культуры всего" стал арт-финансист Денис Белькевич. Поговорим про искусство как финансовый инструмент, глобальную иерархию коммерческих галерей и реальную стоимость работ самых дорогих украинских художников.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В APPLE PODCASTS! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn
Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем двадцать седьмого выпуска подкаста "Культура всего" стал ученый, академик НАН Украины и коллекционер Борис Гринев. Поговорим про процессы развития коллекции предметов искусства, проблемы современной украинской науки и азарт коллекционирования.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn
Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем двадцать шестого выпуска подкаста "Культура всего" стал Кирилл Марикуца, создатель фестиваля короткого метра #KISFF и фестиваля кино про музыку и культуру INTRO. Поговорили про влияние популярных людей на международную повестку, разнице между короткометражным кино и видео-артом, а также об особенностях смотрения оперы на большом экране.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn
Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - t.me/kulturavsego

Гостем двадцать пятого выпуска стал российский музыкант, исполнитель, основатель легендарного журнала "ОМ" Игорь Григорьев. Поговорили про восприятие комфорта, влияние интернета на культуру и непростой путь к себе.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостьей двадцать четвертого выпуска подкаста "Культура всего" стала Стелла Беньяминова, основательница Stedley Art Foundation, коллекционер и меценат. Поговорим про дарение искусства как инструмент культурной дипломатии, возрождение традиций Киева и место трипольской культуры в мировом контексте.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:
Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем двадцать третьего выпуска "Культуры всего" стал директор кинокомпании «Артхаус Трафик» Денис Иванов. Поговорим про актуальные темы в отечественном кинематографе, проблемы дистрибуции кино в Украине и "Киевскую неделю критики".

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем двадцать второго выпуска "Культуры всего" стал главный редактор TheБабель Глеб Гусев. Говорим про актуальные форматы для общественно-политических изданий, границы редакционной независимости и историю девяностых.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем двадцать первого выпуска "Культуры всего" стал российский художник Юрий Шабельников. Поговорили про актуальную культурную ситуацию в России, вампиризм как традицию и особенности приготовления торта в форме Ленина.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем двадцатого выпуска "Культуры всего" стал Сергей Неклева, основатель ивент-агентства S*EVENT. Поговорим про особенности организации корпоративов в Украине, гастрономические предпочтения айтишников и уместность красной дорожки.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостьей девятнадцатого выпуска подкаста "Культура всего" стала Катя Тарабукина, автор проекта Berlin by Kate. Поговорим про политику памяти в Германии и Украине, показатели свободы в обществе и особенности профессионального выгорания в больших европейских городах.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Berlin By Kate - https://www.facebook.com/BerlinByKate/
Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем восемнадцатого выпуска "Культуры всего" стал Денис Казван, руководитель корпоративных коммуникаций Lifecell, ранее - PR-директор Фонда Виктора Пинчука и PinchukArtCentre. Поговорим про условия успеха на госслужбе, перманентные конфликты в коммуникациях и эффективность корпоративных инвестиций в культуру.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ В ITUNES! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем семнадцатого выпуска "Культуры всего" стал политический обозреватель и аналитик Дмитрий Литвин. Поговорим про актуальные общественно-политические процессы, функционирование пропаганды и неформальные силовые структуры. Выпуск записывался 2 сентября.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/
Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin
Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем шестнадцатого выпуска "Культуры всего" стал Дмитрий Кулеба, вице-премьер-министр Украины по вопросам европейской и евроатлантической интеграции, ранее - постоянный представитель Украины при Совете Европы. Поговорим про культурную дипломатию, множество правд и популизм как новую норму.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостьей пятнадцатого выпуска "Культуры всего" стала основательница и глава оргкомитета Украинской недели моды Ирина Данилевская. Поговорим про fashion как бизнес, быструю и медленную моду, а также место Ukrainian Fashion Week в карьерных стратегиях молодых украинских дизайнеров.

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Гостем четырнадцатого выпуска стал куратор и коллекционер Станислав Силантьев. Поговорим про формирование цен на украинское искусство, региональную художественную сцену и то, почему художников больше не существует (по мнению Станислава).

ЕСЛИ ПОНРАВИЛОСЬ - ОСТАВЬТЕ ОТЗЫВ! ПОДПИСЫВАЙТЕСЬ, ЧТОБЫ НЕ ПРОПУСКАТЬ НОВЫЕ ВЫПУСКИ!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Наш телеграм-канал "Культура и критика всего" - https://t.me/kulturavsego

Гостем тринадцатого выпуска подкаста "Культура всего" стал российский и украинский медиаменеджер, продюсер легендарных телепроектов "Окна", "Дом 2" и "Comedy Club" Дмитрий Троицкий. Поговорим про опыт музеефикации, запойное смотрение реалити-шоу и количество больших идей в мире телевидения. Это эксклюзивное интервью Дмитрия в Украине.

МЫ ЖДЕМ ВАШИХ ОТЗЫВОВ И ОЦЕНОК!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/ 

https://fanlink.to/kulturavsego

Гостем двенадцатого выпуска подкаста "Культура всего" стал генеральный продюсер общественного телеканала "UA: Перший" Ярослав Лодыгин. Поговорим про проблемы реформирования общественного телевидения, сложности определения целевой аудитории, а также вызовы перед вещателем в эпоху правления президента-медиазвезды. 

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гостья одиннадцатого выпуска "Культуры всего" - эксперт в области PR, гарант специальности "Социальные коммуникации" НУ «Острожская академия» Мария Зубарева. Поговорим про историю корпоративных коммуникаций в Украине, этические особенности профессии пиарщика и первую попытку издания украинской версии газеты "Коммерсант".

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гость десятого выпуска "Культуры всего" - философ, старший научный сотрудник Международного научного центра имени Вудро Вильсона, Михаил Минаков. Поговорим про актуальные политические процессы в регионе, боязнь социализма и культурную политику в Украине.

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гость девятого выпуска "Культуры всего" - композитор и соучредитель театра "Мизантроп" Дмитрий Саратский. Поговорим про современный театр как медиа, проблемы восприятия сатиры в Украине и экономику участия в международных театральных фестивалях.

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

В еще одном специальном выпуске "Культуры всего" Андрей Боборыкин говорит с молодыми украинскими музыкальными журналистами - Алексеем Бондаренко (LiRoom), Олесем Николенко (bit.ua, Потоп) и Сергеем Вороновым (bit.ua, Потоп). 

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гостем специального выездного выпуска "Культуры всего" стал Петар Чукович, профессор истории искусства, комиссар Цетинской биеннале (1991, 1994), а также куратор национального павильона Черногории на Венецианской биеннале (2001, 2005, 2011).

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гость шестого выпуска "Культуры всего" - легендарный журналист, телеведущий, писатель и клубный промоутер Константин Гнатенко. Поговорим про религию, провокации девяностых и эффективность маршей равенства в Украине.

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

В пятом выпуске "Культуры всего" мы поговорили с художником Вовой Воротневым про стрит-арт, проблематику киевского "покращення" и переход из граффити в концептуальное искусство.

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

В четвертом эпизоде "Культуры всего" мы поговорили с одним из самых популярных украинских артистов Иваном Дорном и креативным директором дома культуры "Мастерская" Дмитрием Терешковым про метамодернизм, ценности и построение сообщества единомышленников.

Спонсор этого выпуска - дизайнерский бренд Finch. Для слушателей подкаста по промокоду kultura действует скидка 15 % на вещи с принтом Марианны Холленштайн.

Finch в фейсбуке - https://www.facebook.com/finch.ukraine/

Finch в инсте - https://www.instagram.com/finch_wear/

Сайт Finch - http://finchwear.com

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гостья третьего выпуска "Культуры всего" - общественный активист, основатель общественной организации "Культура против хамства" Юлия Никитина. Поговорим про процессы, которые формируют городскую среду в Киеве, коррупционеров, открывающих нефункциональные детские площадки и угрозы застройщиков на уровне перформансов современных художников.

Если вам нравится подкаст - оставьте отзыв!

Наши страницы в соцсетях:

Культура всего - https://www.facebook.com/kulturavsego/

Андрей Боборыкин - https://www.facebook.com/boborukin

Константин Дорошенко - https://www.facebook.com/doroshenko.kostyantyn

Мы есть на других платформах:

https://anchor.fm/superculture/

https://fanlink.to/kulturavsego

Гостья второго выпуска "Культуры всего" - куратор, руководитель исследовательского департамента PinchukArtCentre и менеджер украинского павильона на 58-й Венецианской биеннале современного искусства Ксения Малых. Поговорили про кризис биеннале, основной проект Ральфа Ругоффа и конечно же "Падающую тень "Мрії" на сады Джардини" под кураторством "Открытой группы".

В пилотном выпуске "Культуры всего" говорим с директором пиар-агентства "Много Воды" Сашей Вареницей про Alyona Alyona, дистрибуцию музыкального контента, квоты и развитие украинской музыкальной сцены.