Не зламані війною

Світлана Шарамок у 2022 році була змушена покинути свій дім вдруге. Та довго витримувати цілодобові обстріли не змогла. Як утримати баланс між порятунком свого життя, допомогою батьківщині і почуттям провини?

Вікторія Мінєєва завжди знала, якщо буде широкомасштабне вторгнення, її чоловік піде служити. І Роман Мінєєв пішов не вагаючись. Боєць зазнав важкого поранення, але попри це майже незрячий військовий ризикує бути поверненим на фронт через бюрократичні перепони.

Історія спротиву Володимира з Ірпеня. Чоловік втратив майно, опинився в окупації і навіть зустрівся з ворогом віч-на-віч. Як це не зламало його? Звідки він взяв додаткові сили на спротив?

Юлія Римаренко, донька, мама, але передусім — військова. Тож коли розпочалося широкомасштабне вторгнення її батьки не ставили зайвих питань і обіцяли глядіти онучку. Історія боротьби, стійкості й залізного характеру.

Історія боротьби Наталії Фокіної, у мирному житті костюмера Херсонського обласного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, а під час війни – партизанки, що допомагала звільняти від окупантів рідне місто.

Луганчанка Ганна Біляєва. Вона — дружина бійця Олександра Біляєва із позивним "Фріман". По сьогоднішній день він в полоні росіян. Ганна вірить, що одного дня він повернеться додому.

Історія відчаю та надії Вікторії Журавльової, мешканки розбитої ірпінської багатоповерхівки.

Марина Курапцева — журналістка, активістка, медіатренерка, а також, двічі переселенка, змушена щоразу "починати життя з початку". 

Історія мужності, незламності та стійкості бійця 57 мотопіхотної бригади ЗСУ Михайла Дроботенка

1200 кадирівців коїли злочини в Бородянці, поки місцеві мешканці ховалися у підвалах і молилися, щоб їм туди не кинули гранату. Історія Ольги Фещенко з Бородянки.

Владислав Копичко – був одним з багатьох, хто 8 квітня чекав свій потяг на вокзалі в Краматорську і одним з тих, кому не зважаючи на численні ураження вдалося вижити. Історія боротьби, впертості та вдячності.

Ірина Цибух, доброволиця в батальйоні «Госпітальєри», парамедикиня і керівниця екіпажу. Разом зі своєю командою вона забезпечує евакуацію з поля бою та надає медичну допомогу.

Юлія Бартле до початку війни займалась бізнесом, але вже 9 років волонтерить. Себе вона зараховує до категорії українців, які знали, що широкомасштабне вторгнення точно буде, але не могла уявити, що росіяни підійдуть так близько до столиці, і так швидко.