Книгосховище

Чи впізнаємо ми серед героїв твору, надрукованого 225 років тому, своїх сучасників? Вадим Карп`як разом із блогеркою та сценаристкою Алінлю Козачишин-Чалчинською і журналісткою Іриною Славінською пояснюють, що приховує перша поема, написана українською розмовною мовою. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Чому жінка має бути сама собі ціллю? - революційні зміни доби модернізму. Ірина Славінська, разом із письменником Мирославом Лаюком та стендап-комікесою Настею Зухвалою, говорять про важливість права на вільний вибір. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Чому «Гамлет» Вільяма Шекспіра такий популярний та як читати цей класичний текст у воєнній реальності? Вадим Карп'як разом із акторкою Риммою Зюбіною та письменником Олександром Михедом з`ясують, коли не страшно підступатися до творів Шекспіра. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Як покоління зумерів читає про українських підлітків 60-70-х років минулого століття? Олена Гусейнова вивчає маршрути тореадорів на сучасних картах разом із журналістом Вадимом Карп’яком та вчителем Артуром Пройдаковим. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Як та про що писала Вікторія Амеліна? Олена Гусейнова говорить з Тетяною Терен, письменницею, виконавчою директоркою PEN Ukraine. Про творчість Вікторії та її книжку «Щоденник війни та справедливості: Дивлячись на жінок, які дивляться на війну».

Пристрасті, всохла грушка та нечуваний Нечуй досліджують: Олена Гусейнова та її гості - психологиня Катерина Гольцберг та засновниця «Дикого Театру» Ярослава Кравченко. Розмова в київській книгарні “Книжковий Лев” на Подолі.

Що мала у своєму серці Мавка насправді? Олена Гусейнова, спільно з етноблогеркою Яриною Квасній та графіком Сергієм Маслобойщиковим, досліджують, чому цей твір одразу так полюбився читачам і читачкам? Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

27 подкастів Суспільного стали номінантами у п’яти різних категоріях аудіопремії «Слушно» від Megogo Audio. До 15 вересня триває голосування, під час якого слухачі мають змогу вибрати найкращі українськомовні подкасти. Будемо вдячні за підтримку проєктів Суспільного.

Голосування за посиланням: megogo.net/ua/megogo_audio_awards

Яку чеську літературу варто перекласти українською? Рекомендації Олександра Стукало редактора та перекладача. Художні книжки Йозефа Шкворецького, «Спустошений край» Вероніки Бендової, Ірена Доускова та її трилогія з вже перекладеним першим текстом «Гордий Будьщо». А також, поговоримо про чеську перекладацьку школу в Україні та суспільний запит на цю літературу.

Як музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, змінив назву однієї з пастелей Едгара Дега з «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українському вбранні»? Історикиня мистецтв та журналістка Оксана Семенік розповідає про боротьбу за деколонізацію українського мистецтва. Які помилки у назвах відомих витворах мистецтва існують? Та яку літературу про українське мистецтво варто прочитати? Обговорюємо каталог дослідницького проекту Довженко-Центру «ВУФКУ. Lost & Found», що зібрав унікальні архівні матеріали, ілюстрації та документи 1920-х років, «Чому в українському мистецтві є великі художниці» (упорядниця Катерина Яковенко), каталог виставки «Бойчукізм. Проєкт Великого стилю». А також, говоримо про культурну дипломатію та важливість розповідати українську історію світу.

Як Чорнобильська трагедія переосмислюється в українській літературі? Вплив катастрофи на життя українців та розпад СРСР. Які книжки про Чорнобиль варто прочитати? «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи» Сергія Плохія, фотокнига «Чорнобиль. Сповідь репортера» Ігоря Костіна та збірка есеїв «Планета полин» Оксани Забужко. Рекомендаціями та власною історією ділиться історикиня мистецтв та журналістка Оксана Семенік.

Історик Віталій Михайловський рекомендує та коментує літературу про Поділля, а також розповідає про власну працю «Історія, мова, географія: топоніми історичного Поділля». «Барське староство. Історичні нариси (XV–XVIII ст.)» Михайла Грушевського та «Подільське воєводство у XV-XVIII століттях» Миколи Крикуна. Чому ці тексти важливі для регіону та які дискусії вони викликають зараз?

Історик Віталій Михайловський рекомендує та коментує літературу про політику та пиху. «Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час Лондонського бліцу» Еріка Ларсона. Чому бракує таких українських книжок? Про що розповідає Арі Турунен у своїй книжці «Історія пихатості. Як, ви не знаєте, хто я?». Чому варто звернути увагу на текст «Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922–1939)» Олександра Зайцева. А також, чому всі ці книжки актуальні та корисні зараз?

Письменниця Світлана Тараторіна розповідає про новий постапокаліптичний роман «Дім солі». З чого почалася робота над цією історією та як вона повʼязана з Кримом? Як російське повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло на текст? Спогади авторки про повернення кримських татар. Яку літературу про Крим варто прочитати? «Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення» Ґульнари Бекірової, «Кримські татари. Від етногенезу до державності» Ґульнари Абдулаєвої та «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна. Та як Світлана Тараторіна бачить майбутнє Криму?

Коли нам добре або погано ми звертаємось до одного з ідеальних винаходів людства — книжки. Чи є місце для читання під час війни? На які книги варто звернути увагу зараз, а про які краще забути назавжди? Як змінюється сучасна українська література під впливом війни? Ці та інші питання Олена Гусейнова обговорює з відомими письменниками, видавцями, критиками, літературознавцями та іншими гостями подкасту «Книгосховище».

Що означає поняття «Вірші війни»? Остап Сливинський, поет, перекладач та літературознавець в гостях подкасту «Книгосховище». Які тексти увійшли до антології «Поміж сирен. Нові вірші війни» та як вона створювалася? Тексти Катерини Калитко «Перше до коринтян» Артура Дроня, «Чому завжди мої сини» Світлани Поваляєвої, «Усі ми тепер шипшина, Юлю» Олени Степаненко та «Коли ти спиш» Ірини Шувалової. А також, поговоримо про силу поезії та згадаємо, як вірш Зузани Ґінчанки став доказом злочину у суді.

Як змінилось книговидавництво та читання в Україні після повномасштабного російського вторгнення? Своїми спостереженнями та рекомендаціями ділиться співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна. Книга репортажів з Криму «Загублений острів» Наталі Гуменюк. «Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку ХХ століття» Віри Агеєвої та підвищена увага до української класики. А також поговоримо про збірку поезій Світлани Поваляєвої.

Чому зазвичай книжки краще за їх екранізації? Рекомендації якісних екранізацій від виконавчого продюсера Суспільне Культура Лук’яна Галкіна. «Космополіс» Девіда Кроненберга на основі однойменного роману Дона Делілло. «Із широко розплющеними очима» Стенлі Кубрика за новелою «Оповідання сну» Артура Шніцлера. «Червоний» за романом Андрія Кокотюхи. Та потенційна привабливість для майбутньої екранізації роману Сергія Жадана «Інтернат».

Які книжки вийшли в Чехії про російсько-українську війну? Розповідає чеська письменниця з українським корінням Марія Ілляшенко. Збірка художніх репортажів «Хліб з мінного поля». Як з’явилася ця назва та чиї тексти увійшли до книги? Про видання «Осколки. Російське вторгнення в Україну очима чеських письменників». А також, про впорядкування спеціального номеру українського журналу чеською мовою.

Чому і як варто читати тексти Григорія Сковороди сьогодні? В чому їх особливість та актуальність? Говоримо з Оленою Павловою, українською письменницею та художницею. Про «Листи до Михайла Ковалінського», «Орел і черепаха», «Змія та жаба» та інші харківські байки Сковороди.

В яких книжках можна більше дізнатися про Хануку? Що всже вийшло українською, а що варто перекласти? Рекомендаціями ділиться Віталій Черноіваненко, старший науковий співробітник відділ фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та президент Української асоціації юдаїки. «Яке є значення Хануки» Мендале Мойхер-Сфорім, «Ханукальні гроші” та «Тев’є молочар» Шолом-Алейхем, Іцхак Башевіс-Зінгер та його оповідання, «Вчора позавчора» Шмуель Йосеф Агнон, «Це сталося в Хануку» Натана Альтермана, «Із Віленського гетто. Зелений акваріум. Оповідання» Авром Суцкевер та «Емануїл оповідає. Сторінки життя єврейського письменника» Йосип Бухбіндер.

Письменниця Леся Воронина ділиться рекомендаціями різдвяних книжок для молодших читачів. Говоримо про серію власних історій авторки «Різдвяна казка від слона Ґудзика», «Золотий павучок» Івана Малковича, «Листи Різдвяного Діда» Толкіна та «Різдвозавр» Тома Флетчера.

З яких книжок можна дізнатися більше про історію українського народу? Про що писали автори в колективній роботі «Прикладом своїх предків. Історія парламентаризму на українських землях у 1386-1648 рр: Польське королівство та Річ Посполита»? І чи є паралель між Євросоюзом та Річчю Посполитою? Розповідає історикиня Наталія Старченко.

Письменник і видавець Роман Малиновський продовжує розповідати про важливість перекладу книжок українською. На прикладі «Бойні №5» Курта Воннеґута у новому епізоді подкасту розмовляємо про воєнну тематику у літературі.

Продовження розмірковувань письменника і видавця Романа Малиновського про переклади українською. А також про книги про подорожі, які можуть стати «сховищем» у складний час — «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна, «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дугласа Адамса.

Письменник і видавець Роман Малиновський розмірковує про пригоди українського перекладу. Чи є сенс перекладати книжки з непопулярних мов? І чому українською мають заговорити зокрема тексти Курта Воннегута та наукова фантастика Артура Кларка «Пісні далекої Землі»? Про це вже у новому випуску подкасту «Книгосховище».

Хто дає свій голос книжкам? Що означає озвучити книжку? І в чому різниця між почутою та прочитаною історією? Журналістка Мирослава Барчук у новому епізоді «Книгосховища» розповість про досвід озвучки своєї мами, Народної артистки України, Неоніли Крюкової.

Мирослава Барчук, журналістка та донька Народної артистки України Неоніли Крюкової в гостях подкасту «Книгосховища». Говоримо про те, як читати поезію та про тексти озвучені голосом Крюкової. Антиколоніальний «Кавказ» Тараса Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко та її боротьба з цензурою, а також знакова творчість Івана Драча.

Що варто прочитати про Донеччину, щоб відчути цей регіон? Антологія українських письменників Донбасу «Порода». Історія козацької колонізації Донеччини та Луганщини у працях професора Василя Пірка. Та нон-фікшн Катерини Зарембо «Сонце України встає на Донбасі», який незабаром вийде з друку. Літературні рекомендації від Станіслава Федорчука, політолога та громадського активіста.

Які книжки допоможуть краще розуміти історію України? Про що розповідає Сергій Плохій у книзі «Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні»? Відповіді на які питання можна знайти у працях Генрика Літвіна «Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1648» та «Злука поштивих народів. Польського, литовського, руського. Волинь і Київщина в Люблінській унії». Та до чого тут «Королі-чудотворці» Марка Блока та біографія Мелетія Смотрицького від Девіда Фріка. Розповідає історикиня Наталія Старченко.

Яку літератури варто прочитати, щоб не забувати, що війна в Україні триває з 2014 року? Літературні рекомендації від Євгенії Подобної, журналістки та письменниці. Про російський концтабір у книжці «Світлий шлях» Станіслава Асєєва та його збірку «В ізоляції». Про те, як жити далі в багатошаровій історії Єви Бурлакової «Життя P.S.». Досвід кіборга Олександра Терещенка в романах «Життя після 16:30» та «Життя після 16:30. Сім років потому». А також, про книжки Євгенії Подобної «Дівчата зрізають коси», «Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення» і підготовку видання про Ірпінь та Бучу.

В яких фантастичних романах зникає світло і як люди долають цю проблему? Світлана Тараторіна, письменниця та комунікаторка видавництва «Vivat» розповідає про свій новий роман «Дім солі” та ділиться рекомендаціями постапокаліптичної літератури. Та чому саме зараз варто прочитати романи «Прихід ночі» Айзека Азімова, «Кантика для Лейбовіца» Волтера Міллера та «Дорога» Кормака Маккарті.

Фінський досвід війни в літературі та чому це має бути цікаво в Україні? Які книжки варто перекласти українською? Лайла Хірвісаарі та її книжки про Карелію, біженство та війну. Чому цивілізованих людей так вабить Роса Ліксом та її роман “Вагон №6”, який було екранізовано. Ville Kivimäki та його нон-фікшн про Другу світову війну “Зруйновані уми”. А також про любов фінів до книжок та особливості публічних бібліотек. Розповідає Наталя Тарамае, журналістка, членкиня правління «Товариства українців у Фінляндії», засновниця та програмна директорка Українських кіноднів у Гельсінкі та викладачка в Гельсінському університеті.

Великі українські композитори в художній українській літературі. Різні інтерпретації повісті «казка про калинову сопілку» Оксани Забужко. Як Мирослав Корчинський використовував та просував українську сопілку? Що означає назва роману «Страчена пісня» Миколи Дашкієва про вигадану біографію Максима Березовського. П’єса «Скорбна симфонія» Юрія Косача про Дмитра Бортнянського. Та чому Бортнянський був улюбленим композитором Чайковського? Розповідає Анна Гадецька, музикознавиця, співзасновниця та програмна директорка Open Opera Ukraine.

Що варто прочитати, щоб зрозуміти єврейську культуру? Як вона переплетена з українською та як відображається в книжках? Рож га-Шана та інші свята у літературі. Котик Ехезкель та його спогоди, а також роман “Шоша” Ісаака Зінґера. Розповідає Владислава Московець, координаторка програми Єврейських Студій УКУ та дослідниця центру міської історії.

Що варто прочитати про Бабин Яр для глибшого розуміння? Оповідання Леоніда Первомайського «Вулиця Мельникова», тексти Віктора Некрасова та виступу Івана Дзюби, з яких почалося осмислення трагедії єврейського та українського народів. Та з чим пов'язана актуалізація документального роману «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова?

Літературу про Бабин Ян обговорює ведуча подкасту Олена Гусейнова та Костянтина Сігов, український філософ, громадський діяч, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» та науково-видавничого об'єднання «Дух і Літера».

Письменники та поети Миколаєва та тема захисту рідної землі у їх творчості. Чиї твори варто прочитати? Поетичні тексти Гліба Бабича, «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, “Перемир’я” Генадія Молчанова та цикл віршів Дмитра Креміня. Літературні рекомендації від Тараса Креміня, уповноваженого із захисту державної мови.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»: https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_culture

Яка література допоможе розвинути критичне мислення? Рекомендації від Артема Албула, відомого як Клятий Раціоналіст. Чому варто прочитати «Мислення швидке й повільне» психолога й економіста Деніела Канемана та «Путівник усесвітом для скептиків» Стівена Новелла. Що таке когнітивні помилки, метапізнання та науковий скептицизм? А також про використання наукових теорій у фантастиці, на прикладі роману «Не озирайся і мовчи» Макса Кідрука.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»:https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_culture до 29 вересня.

Яка література допомогає відволіктися від воєнних подій письменниці та співачці Ірені Карпі? Чим цікаве читання сімейних саг для українців? Що спільного в романах «Руїни Бога», «Життя за життям» та «Сестри Річинські»? А також, про історії поколінь у творчості Лейли Слімані, Кейт Аткінсон та Ірини Вільде.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»:https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=about_culture

Що варто прочитати, щоб краще розібратися в історії України? В чому особливість книги «Нарис історії України» Наталії Яковенко? Чим важлива для України праця «Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів». На що звертає увагу Сергій Плохій у своїй книзі «Походження слов’янських наційі». Які історичні міфи спростовують ці книжки та чим можуть бути корисні сьогодні? Розповідає історикиня Наталія Старченко.

Які книжки можуть укріпити дух під час війни? Воєнний щоденник Анджея Бобковськогочасів часів Другої світової «Війна і спокій». Чому варто перекласти українською праці Зиґмунда Фройда «Те, що на часі тепер сказати про війну і смерть», «Чому війна» та роман «Брехні в часи війни» Луї Беглі. Рекомендації письменника, літературознавця, психоаналітика, перекладача та філософа Юрія Прохасько.

Чи цікаво фінам читати про Україну? Про вже видані переклади книжок «Майя та її мами» Лариси Денисенко та «Пікнік на льоду» Андрія Куркова. А також, про підготовку перекладів текстів «Зеленьский без гриму», «Інтернат», «Там, де південь», п’єс «Погані дороги» та «Хлібне перемир’я». Розповідає Наталя Тарамае, журналістка, членкиня правління «Товариства українців у Фінляндії», засновниця та програмна директорка Українських кіноднів у Гельсінкі та викладачка в Гельсінському університеті.

Яких фінських авторів переклали українською та на які тексти варто звернути увагу? Романи «Очищення» та «Собачий майданчик» Софі Оксанен. Та чим важливі для України мемуари Германа Ґуммеруса? Розповідає Наталя Тарамае, журналістка, членкиня правління «Товариства українців у Фінляндії», засновниця та програмна директорка Українських кіноднів у Гельсінкі та викладачка в Гельсінському університеті.

Чим відрізняється зображення Другої Світової війни в українській та російській культурі? Кращі тексти про Другу Світову українських авторів на думку літературознавиці Віри Агеєвої. Тема зустрічі із західним світом у оповіданнях Леоніда Первомайського. Жахи голокосту у повісті “Облога” Григора Тютюнника. А також поема “Дебора” Миколи Бажана та заборонена “Україна в огні” Олександра Довженка для розуміння українського досвіду.

Чому велика кількість франкофонів захоплюється російською культурою? Чим важливі переклади української літератури? Чому книжки “Місто”, “Спитайте Мієчку” та “Амадока” варті перекладу французькою, пояснює письменниця Гася Шиян. А також, яких французьких текстів не вистачає в українському перекладі.

Українські літописи «Повість минулих літ», «Літопис Самовидця», «Історія Русів». Чому ці тексти актуальні сьогодні та про що вони розповідають? Сучасні історичні книжки, які допоможуть їх зрозуміти: «Очерки начальной Руси», «Забутий святий. Князь Володимир Великий між Сходом та Заходом». Рекомендації та роздуми від історика Віталія Михайловського.

Боротьба з Російською імперією, сутички з поляками, напади татар та численні повстання XVII – XVIII cт. Вплив цих подій на українську літературу? Три антивоєнних вірші Лазара Баранович від Катерини Борисенко, літературознавиці та дослідниці доби бароко.

Чи потрібні фотокниги в наш час? Хто якісно знімав Революцію Гідностіу? Чи здатні фото зупинити війну? Обговорення видань “Ukraїner”, “Мрія про Антарктиду”, “Коротка історія фотографії”, “Naked one” та  “Я змішаю твою кров з вугіллям” з фотографкою Анастасією Теліковою.

Що означає відома фраза "немає вільної Польщі без вільної України, як немає вільної України без вільної Польщі”. Які книжки підтверджують думку про важливість незалежної України для бепеки в Європі? Пояснює Ольга Гнатюк професорка Київсько-Могилянської академії та Варшавського університету, віцепрезидентка Pen Ukraine.

Письменникцький шлях Бориса Джонсона та чим привабливий його стиль написання? Які з його книжок вже перекладені українською? Чим «Фактор Черчиля» відрізняється від інших біографій про прем’єр міністра? Про що йдеться в книзі «Омріяний Рим»? Та що ще з робіт Джонсона варто перекласти українською? Пояснює Ірина Ніколайчук, літературна критикиня під час розмови з Оленою Гусейновою у новому епізоді подкасту «Книгосховище».

Які тексти передають атмосферу Києва початку XX століття? Чому слід розірвати асоціацію міста з Булгаковим? Як точилася боротьба за образ київського інтелігента в літературі? Та чому романи «Хмари», «Жанна батальйонерка» та «Місто» найкраще описують Київ тих часів? Пояснює Ірина Ніколайчук, літературна критикиня.

Ідеї взаємодопомоги, самопізнання та відчуття щастя у текстах Григорія Сковороди: “Розмови п’яти подорожніх про істинне щастя у житті”, “Вдячний Еродій”, “Сад божественних пісень”. Чому варто прочитати ці тексти під час війни?  Пояснює Катерина Борисенко, літературознавиця та дослідниця доби бароко.

Які епохи сформували український характер? Як “Близнюки” Тараса Шевченка, “Черніговка” Миколи Костомарова, драма “Бояриня” Лесі Українки та “Чорна Рада” Пантелеймона Куліша допоможуть зрозуміти бароко? Та в чому його особливість та важливість для України? Пояснює Катерина Борисенко, літературознавиця та дослідниця доби бароко.

Опис: Як історія пов’язана з фентезі? Чому цей жанр демонструє дорослість культури? Що спільного у фентезі та наукової фантастики? Які нові українські тексти вже готують видавництва? Про очікування найближчих новинок від колег та свою наступну книжку розповідає Володимир Арєнєв.

Що таке антиімперська інтелектуальна думка? Як вона відображається в українській літературі? Які тексти наповнені антиросійськими ідеями? Чому варто прочитати книги «Розподіл Росії», «Книга спостережень» та «Чорноморська доктрина»? Пояснює український письменник Анатолій Дністровий під час розмови з Оленою Гусейновою у новому епізоді подкасту «Книгосховище».

Чи є якісна воєнна проза насправді антивоєнною? Чому зараз саме вона привертає увагу читачів? Які книжки з цієї теми рекомендує український письменник Анатолій Дністровий? Про наслідки війни в романі «Де ти був, Адаме?», чекання в «По кому подзвін» та одну з найбільших драм Першої Світової війни в «Поза межами болю» у розмові Анатолія з Оленою Гусейновою.

Відома історія про Давида і Голіафа надихає на боротьбу. Як вона пов'язана з війною сьогодні? За яких умов той, хто здається слабшим, може перемогти сильнішого суперника? Та як це відображається у сюжетах романів «Три мушкетери», «Воно» та «Тигролови»? Рекомендації та родуми Ростислава Семківа українського письменника, літературознавця, видавця та перекладача під час розмови з Оленою Гусейновою у подкасті «Книгосховище».

Чому письменники люблять писати про тиранів? Де виник жанр диктаторського роману? Яка роль такої літератури? Як її використовує рускій режим? Та які книги цього жанру варті уваги? Рекомендації та роздуми Ростислава Семківа, українського письменника, літературознавця, видавця та перекладача.